Aichi
Акціонерне товариство Літаки Айчі (яп. 愛知航空機株式会社, Aichi Kōkūki Kabushiki Kaisha) було японським виробником літаків для Імперського флоту Японії. Після війни було реорганізоване в акціонерне товариство Машинобудування Айчі (яп. 愛知機械工業) і займалось виробництвом Кей-карів для домашнього ринку. В 1966 році вони злились з Nissan де продовжили виробництво автомобілів, зокрема Nissan Sunny.
Тип | аерокосмічне підприємство автомобілебудівна компанія і виробник автозапчастинd |
---|---|
Правова форма | кабушікі-ґайшя |
Галузь | аерокосмічне підприємство і автомобільна промисловість |
Засновано | 1898 |
Закриття (ліквідація) | 1966 |
Штаб-квартира | Наґоя |
Продукція | повітряне судно |
Aichi у Вікісховищі |
Історія
ред.Компанія «Літаки Айчі» була заснована, як виробник годинників і інших пристроїв з назвою «Годинники та Електроніка Айчі» (яп. 愛知時計電機, Айчі Токей Денкі) в Нагої в 1898 році. Компанія почала співпрацювати з Японським флотом виготовляючи підривники для торпед, торпедні апарати, морські міни і балістичні калькулятори для корабельних гармат. В 1920 році на фабриці Фунаката було створено авіаційний підрозділ, який почав виготовляти літаки за ліцензією, японські Ro-go Ko-gata і британські Avro 504 і Felixstowe F.5. Виготовлення цих літаків вже було протестоване на флотських арсеналах і «Айчі» просто організовували серійне виробництво, але успіх в виробництві закріпив за компанією довіру в флоту.
В середині 1920-их років «Айчі» почала замислюватись над створенням власних дизайнів літаків і для отримання досвіду запросила німецьких авіаційних інженерів компанії Heinkel зокрема засновника Ернста Гайнкеля. Початково більшість дизайну виконувалось німецькими інженерами чи базувалось на них, але з середини 30-их років почались створюватись оригінальні японські літаки. Успіх палубного бомбардувальника D1A зробив компанію основним постачальником палубних пікіруваних бомбардувальників для флоту, пізніше створивши основний палубний бомбардувальник Японії в час Другої світової війни — D3A. Окрім палубних бомбардувальників компанія стала відома виготовленням гідролітаків.
В 1927 році «Айчі» почали ліцензійне виробництво французьких авіаційних двигунів Lorraine-Dietrich, а також німецьких Daimler-Benz DB 601A. В 1938 році виробництво двигунів перенесли на окрему фабрику Ацусі теж в Наґої. В лютому 1940 року компанія також викупила місце для нової фабрики Ейтоку для розширення виготовлення літаків, перша будівля якої почала працювати в травні 1941 року.[1]
В лютому 1943 року авіаційний підрозділ було відокремлено в окрему компанію «Літаки Айчі».[2]
Продукція
ред.Літаки
ред.Моделі створені «Айчі» отримували двобуквений префікс і порядковий номер для ідентифікації. Перша буква завжди була «A» — від «Aichi», друга варіювалась: «B» позначались біплани (англ. biplane), «M» — моноплани (англ. monoplane). Це позначення використовувалось на початку виробництва і для цивільних літаків, в випадку військових літаків прийнятих на озброєння використовувалось офіційне позначення флоту.[3]
Назва | Рік[Вин. 1] | Кількість | Опис |
---|---|---|---|
Aichi AB-1 | 1928 | 1 | Одномоторний пасажирський біплан |
Aichi AB-2 | 1930 | 2 | Одномоторний розвідувальний гідроплан |
Aichi AB-3 | 1932 | 1 | Одномоторний розвідувальний гідроплан |
Aichi AB-4 | 1932 | 6 | Одномоторний розвідувальний летючий човен |
Aichi AB-5 | 1 | Одномоторний гідроплан | |
Aichi AB-6 | 1933 | 1 | Одномоторний розвідувальний гідроплан |
Aichi E8A | 2 | Одномоторний розвідувальний гідроплан | |
Aichi AB-8 | 1 | Одномоторний пікіруючий бомбардувальник | |
Aichi D1A | 590 | Одномоторний пікіруючий бомбардувальник | |
Aichi E10A | 1934 | 15 | Одномоторний розвідувальний летючий човен |
Aichi F1A | 1936 | 2 | Одномоторний розвідувальний гідроплан |
Aichi E11A | 1937 | 17 | Одномоторний розвідувальний летючий човен |
Aichi E8A | 0 | Одномоторний розвідувальний гідроплан | |
Aichi AM-10 | 0 | Одномоторний розвідувальний летючий човен | |
Aichi AM-15 | 0 | Одномоторний винищувач-моноплан | |
Aichi AM-16 | 0 | Двомоторний розвідувальний летючий човен | |
Aichi D3A | 1938 | 1495 | Одномоторний пікіруючий бомбардувальник |
Aichi AM-18 | 2 | Одномоторний розвідувальний гідроплан | |
Aichi E13A | 133[Вин. 2] | Одномоторний розвідувальний гідроплан | |
Aichi C4A | 0 | Одномоторний розвідувальний літак | |
Aichi H9A | 1940 | 31 | Двомоторний навчальний летючий човен |
Aichi E16A | 1942 | 256 | Одномоторний розвідувальний гідроплан |
Aichi B7A | 1942 | 114 | Одномоторний бомбардувальник-торпедоносець |
Aichi M6A | 1943 | 28 | Одномоторний пікіруючий бомбардувальник |
Aichi S1A | 2 | Двомоторний нічний винищувач | |
Aichi Type H | 2[Вин. 3] | Одномоторний палубний винищувач | |
Aichi Type 2 (одномісний) | 1[Вин. 4] | Одномоторний розвідувальний гідроплан | |
Aichi Type 2 (двомісний) | 1926 | 16 | Одномоторний розвідувальний гідроплан |
Aichi Type 15-Ko | 1925 | 4 | Одномоторний розвідувальний гідроплан |
Двигуни
ред.- Aichi AC-1 — експериментальний 9-ти циліндровий радіальний двигун (1929 рік)
- Aichi Atsuta — ліцензійна копія 12-ти циліндрового V-подібного двигуна Daimler-Benz DB 601A
- Aichi Ha-70 — з'єднання двох двигунів Atsuta в один для отримання більшої потужності
Джерела
ред.- Robert C. Mikesh, Shorzoe Abe. Japanese Aircraft 1910—1941. — Maryland : Naval Institute Press, 1990. — 293 с. — ISBN 1557505632. (англ.)
Виноски
ред.Примітки
ред.- ↑ Mikesh, 1967, с. 61.
- ↑ Mikesh, 1967, с. 79.
- ↑ Mikesh, 1967, с. 64.