Adriano Clan (укр. «Клан Адріано») — італійська музично-розважальна телепередача співака та кіноактора Адріано Челентано, яка транслювалася на каналі Rai 1. Вийшло два випуски — 25 квітня 1964 року і 2 жовтня 1965 року.

Adriano Clan
Загальні дані
Жанр музична
варьєте
Країна Італія Італія
Мова італійська мова
Ориг. мережа Rai 1
Кількість сезонів 2
Кінокомпанія телерадіокомпанія RAI
Місце фільм. Мілан
Творча команда
Технічні дані
Українськомовна локалізація

Опис ред.

«Adriano Clan» — стала першою авторською телепередачею Адріано Челентано. У передачі брали участь друзі Челентано з власної студії звукозапису «Clan Celentano» (Джино Сантерколе, Мікі Дель Прете, Дон Бакі, Лоренцо Пілат, Детто Маріано, Мілена Канту й інші).[1] Крім виконання пісень, у передачі використовувалися жарти та пародії, написані гумористами Кастеллано і Піполо.[2][3] Тривалість випусків передачі складала приблизно 1 годину.

Дівчина Клану ред.

Ще однією складовою телепередачі був проєкт Челентано, під назвою «Дівчина „Клану“». Протягом передачі за матовим склом дверей з'являвся силует дівчини, яка співала пісню «Eh! gia…», а потім вийшла платівка під назвою «Дівчина „Клану“» («La Ragazza del Clan»). У назві платівки була інтрига, тому що ніхто не знав кому цей титул належав. За силуетом і зачіскою вона більше походила на тодішню дівчину Челентано — Клаудію Морі, яка незабаром стала його дружиною. У колишньої нареченої Челентано, Мілени Канту, було довге волосся — тому глядачі не асоціювали «Дівчину „Клану“» з нею. Були й інші версії пояснення, хто криється за таємною персоною. Челентано підтримував інтригу максимально довго, оскільки тиражі платівок цього проєкту були дуже високими. Існувало дві точки зору щодо цієї ідеї Адріано. Одна з них полягала у тому, що проєкт створений саме для Мілени і, тим самим, Челентано намагався згладити гіркоту розставання між ним і нею, давши їй можливість проявитися в студії «Clan Celentano», стати першою жінкою в її складі та просунути її кар'єру співачки. Інші вважали проєкт «Дівчина „Клану“» призначеним для Клаудії Морі, яка з якихось причин не стала брати участь у ньому. Також є гіпотеза, що інтригу довго підтримували, можливо, просто вибираючи кандидатку, при цьому не показуючи саму персону, яку могли в будь-який момент замінити іншою. В результаті кар'єра Мілени пішла в гору після значного успіху платівок «Дівчина „Клану“».[4]

Пісні ред.

  1. La ragazza del clan («I Ribelli»)
  2. Due tipi come noi
  3. Autostop (Джино Сантерколе)
  4. E voi ballate
  5. Charlie Brown (Лоренцо Пілат)
  6. Ringo
  7. Operazione cosmo (Джино Сантерколе і Дон Бакі)
  8. Sono un simpatico (Дон Бакі)
  9. L'amore
  10. La ragazza del clan («I Ribelli»)
  11. La festa

Джерело ред.

  1. Adriano Clan. torrentino.online. Архів оригіналу за 6 серпня 2017. Процитовано 22 жовтня 2016. (рос.)
  2. Адриано Челентано. Календарь за 1965 год. celentano.ru. Архів оригіналу за 22 жовтня 2016. Процитовано 22 жовтня 2016. (рос.)
  3. Адриано Челентано. Неисправимый романтик и бунтарь. Ірина Файт. 2013. Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 22 жовтня 2016. {{cite book}}: Проігноровано |website= (довідка) (рос.)
  4. Ирина Файт Адриано Челентано. Неисправимый романтик и бунтарь [Архівовано 12 жовтня 2020 у Wayback Machine.] litmir.me Процитовано 12 жовтня 2020 (рос.)

Посилання ред.