Ad Age (до 2017 року Advertising Age) – це глобальний медіа-бренд, який публікує новини, аналітику та різні матеріали про маркетинг та медіа. Його одноіменний журнал був заснований як широкоформатна газета в Чикаго 1930 року[1][2]. Сьогодні матеріали публікують у різних форматах, включаючи веб-сайт, щоденні email-розсилки, соціальні канали, події та друкований щомісячний журнал[3].

Ad Age
англ. Advertising Age
AdAge logo.svg
Країна видання Flag of the United States.svg США
Тематика реклама, Маркетинг
Мова англійська
Засновано 1930

adage.com(англ.)

Головний офіс Ad Age знаходиться в Нью-Йорку. Його материнська компанія Crain Communications, що базується в Детройті[4], — це приватна видавнича компанія, що має понад 30 журналів, серед яких Autoweek, Crain's New York Business, Crain's Chicago Business, Crain's Detroit Business та Automotive News.

ІсторіяРедагувати

Advertising Age заснували як широкоформатну газету в Чикаго 1930 року. Першим її редактором був Сід Бернштейн[5], відомий багатьом читачам своєю колонкою «Con-SID-erations»[6]. Сайт AdCritic.com був придбаний The Ad Age Group у березні 2002 року[7]. У січні 2014 року Advertising Age поглинули торговий журнал BtoB[8].

2017 року журнал скоротив свою назву до Ad Age[9].

ВизнанняРедагувати

Ad Age, який «Нью-Йорк таймс» 2014 року назвали «найбільшою публікацією в галузі торгівлі рекламою»[1], 1999 року опублікувала список 100 найкращих гравців в історії реклами. Серед них були Елвін Ахенбаум, Білл Бекер, Маріон Харпер-молодший, Мері Уеллс Лоуренс, ACNielsen, Девід Огілві та Дж. Вальтер Томпсон.

1980 року компанія Henderson Advertising, заснована 1946 року Джеймсом М. Хендерсоном у Грінвілі, штат Південна Кароліна, стала першим агентством за межами Нью-Йорка чи Чикаго, яке Advertising Age визнали «Рекламним агентством року»[10].

СуперечкиРедагувати

1968 року у відвовідь на вбивство Роберта Ф. Кеннеді Ad Age випустили статтю із заголовком «Пістолети мають йти!»[11] Через 30 років старший син засновника періодичного видання написав: «Ні до, ні після того Ad Age не робила нічого, що б викликало більшу реакцію»[12]. Редакція отримувала від читачів запити «скасувати мою підписку», описані як «Це перший раз, коли я бачив, що Advertising Age виходить за межі своєї тематики... Більше того, це не дуже страшно»[13].

ПриміткиРедагувати

  1. а б Stuart Elliott (January 6, 2014). Advertising Age to Reduce Its Print Frequency. The New York Times. 
  2. Pollack, Judann (September 26, 2017). Ad Age Comes of Age: A Timeline of Classic Covers. adage.com (en). Архів оригіналу за 2017-10-04. Процитовано 2017-10-04. 
  3. "25 times a year rather than weekly"
  4. Crain Communications, Inc.|Company Profile|Vault.com. Vault. Архів оригіналу за 2016-11-15. Процитовано November 14, 2016. 
  5. Sidney Bernstein, Ad Age Chief, Dies. The Washington Post. May 31, 1993. 
  6. Paul Sloan (May 30, 1993). Sidney R. Bernstein, 86. Chicago Tribune. 
  7. Olsen, Stefanie (March 27, 2002). Trade-mag publisher absorbs AdCritic. CNET. Архів оригіналу за 2016-12-15. Процитовано August 16, 2016. 
  8. D.B. Hebbard (October 1, 2013). Crain Communications says it will fold BtoB magazine into Advertising Age in 2014. Talking New Media. Архів оригіналу за 2017-02-02. Процитовано January 18, 2017. 
  9. Kaufman, David (2017-09-24). Ad Age is getting a new look in rebrand effort. New York Post. Процитовано 2019-05-29. 
  10. James M. Henderson (1921-1995). knowitall.org. Архів оригіналу за June 12, 2013. Процитовано May 4, 2014. 
  11. #TBT: The Time Ad Age Went All-In for Gun Control. adage.com (en). 2016-01-21. Процитовано 2020-11-22. 
  12. Rance Crain (June 7, 1999). Recalling a Simpler Time. Advertising Age. 
  13. Recalling a day when Ad Biz took aim at gun issue. ChicagoBusiness. May 22, 1999. 

ПосиланняРедагувати