Роберт Кеннеді

американський політичний і державний діяч, молодший брат президента США Джона Кенеді

Ро́берт Фре́нсіс Ке́ннеді (англ. Robert Francis Kennedy; 20 листопада 1925, Бруклайн, Массачусетс — 6 червня 1968, Лос-Анджелес) також відомий за ініціалами як РФК (англ. RFK) — американський політичний і державний діяч, адвокат, 64-тий генеральний прокурор США з 21 січня 1961 до 3 вересня 1964, сенатор США від штату Нью-Йорк з 3 січня 1961 до самої своєі смерті 6 червня 1968. Як і його брати Джон та Едвард Кеннеді, був видатним членом Демократичної партії США. Визначається багатьма істориками, як ікона сучасного американського лібералізму.

Роберт Кеннеді
англ. R.F.K
Robert F. Kennedy 1964.jpeg
Ім'я при народженні англ. Robert Francis Kennedy
Прізвисько RFK
Народився 20 листопада 1925(1925-11-20)[1][2][…]
Бруклайн, Массачусетс
Помер 6 червня 1968(1968-06-06)[1][2][…] (42 роки)
Лос-Анджелес, Каліфорнія[1]
·вогнепальне поранення
Поховання
Країна Flag of the United States.svg США
Діяльність політик, офіцер, адвокат, письменник
Alma mater Гарвардський коледж, Школа права Вірджинського університетуd, Бейтс-коледжd, Гарвардський університет (1948), Університет Вірджинії (1951), V-12 Navy College Training Programd, Milton Academyd, Portsmouth Abbey Schoold і Riverdale Country Schoold
Знання мов англійська[5]
Учасник Друга світова війна
Роки активності з 1944
Посада генеральний прокурор США, сенатор США[d][6] і сенатор США[d][6]
Військове звання Seaman apprenticed
Партія Демократична партія США
Конфесія католицтво
Рід Сім'я Кеннеді
Батько Джозеф П. Кеннеді[7]
Мати Роуз Кеннеді[7]
Брати, сестри Joseph P. Kennedy Jr.d[7], JFK[7], Розмарі Кеннеді[7], Kathleen Cavendishd[7], Юніс Кеннеді Шрайвер[7], Патриція Кеннеді Лоуфорд[7], Джин Кеннеді Сміт[7] і Едвард Кеннеді[7]
У шлюбі з Ethel Skakel Kennedyd[7]
Діти Kathleen Kennedy Townsendd, Joseph P. Kennedy IId[8], Robert F. Kennedy Jr.d[8][7], David A. Kennedyd[8][7], Courtney Kennedy Hilld[8], Michael LeMoyne Kennedyd[7], Kerry Kennedyd[8], Christopher G. Kennedyd[8], Max Kennedyd[8], Douglas Harriman Kennedyd[8] і Рорі Кеннеді[8]
Автограф Robert Kennedy Signature.svg
Нагороди
IMDb ID 0448305

Загинув 6 червня 1968 від кульового поранення в праву частину потиличної частки голови в результаті замаху 5 червня.

БіографіяРедагувати

Роберт народився 20 листопада 1925 року в Бруклайні, Массачуесетс в родини Кеннеді. Третій син Джозефа П. Кеннеді і сьома дитина в родині, Роберт Кеннеді був одним з двох молодших братів вбитого президента Джона Ф. Кеннеді.

Закінчив Гарвардський університет і школу права в Університеті Вірджинії.

Після загибелі 1944 р. у Другій світовій війні старшого з братів, Джо-молодшого, Джон Кеннеді став головною надією сім'ї, а Роберт (Боббі) підтримував брата в його політичній діяльності. 1952 р. Роберт очолив кампанію з виборів брата в Сенат; 1960 р. допоміг Джону висунути його кандидатуру на пост президента США від Демократичної партії, а потім і зайняти президентське крісло. Згодом Джон Кеннеді призначить брата Генеральним прокурором, що стало першим випадком в американській історії, коли президента і його радника пов'язували такі близькі стосунки.

1951 року Роберт працював у міністерстві юстиції, керував наглядом за кримінальним судочинством, потім у підкомітеті у Джозефа Маккарті. Найбільшою справою, яку Роберт Кеннеді провів через підкомітет, було викриття в шахрайстві міністра авіації США Г. Телботта.

Із 1961 року входив до адміністрації брата, обіймаючи посаду Генерального прокурора (міністра юстиції). У діяльності адміністрації президента Кеннеді Бобі брав безпосередню участь у розв'язанні проблеми так званої Карибської кризи і питань громадянських прав.

 
Брати Кеннеді: (зліва направо) Роберт, Едвард, Джон. 28 серпня 1963

Після смерті Джона Кеннеді протягом 9 місяців перебував на посаді Генерального прокурора США за президента Джонсона. Пішов у відставку у вересні 1964 року, і в листопаді того ж року був обраний в Сенат від штату Нью-Йорк.

Смерть брата дуже змінила Роберта й вплинула на його точку зору і політичну позицію. У його промовах стали звучати вислови про побудову суспільства, заснованого на співчутті та моральних принципах. Його промови охоплювали дуже широке коло тем: цивільні права, свобода, демократія, бідність, права людини, освіта, охорона здоров'я, війна і мир.

1968 року балотувався на посаду президента США від Демократичної партії.

1968 року, коли продовження війни у ​​В'єтнамі викликало заворушення в країні[джерело не вказане 3882 дні], Роберт, попри те, що він не збирався балотуватися в президенти після смерті брата, зрештою змушений був зробити це. Кеннеді включився у передвиборчі перегони, маючи політичну платформу, що дуже відрізнялась від позицій всіх інших кандидатів. Він не тільки хотів зупинити війну у В'єтнамі, але й прагнув докорінно змінити устрій країни, хотів розбудити в людях пристрасне бажання переробити не тільки власну країну, а й перебудувати весь світ, зробити його кращим. Його власний стиль був також абсолютно незвичайним: це була суміш ідей творчих і вкрай радикальних з консервативними поняттями самопожертви, моралі та працьовитості. У той час, як його суперник з табору республіканців Юджин Маккарті звертався в основному до молодих інтелектуалів, аудиторія Кеннеді була зовсім іншого роду: там були молоді й літні, багаті та блакитні комірці, представники всіх рас. Журналісти порівнювали його вплив на слухачів з тим, яке справляють на своїх глядачів рок-зірки.

Одним з найбільш значущих напрямів його політичної діяльності була боротьба за рівні права для афроамериканців у США.

ВбивствоРедагувати

Роберт Кеннеді помер 6 червня 1968 року після смертельного вогнепального поранення, одержаного 5 червня відразу після виголошення ним промови з приводу перемоги на попередніх виборах у штаті Каліфорнія. Він був смертельно поранений у праву частину потиличної частки голови пострілом із близької відстані на кухні готелю «Амбасадор» (при цьому поранення отримали ще п'ятеро людей). Роберт Кеннеді помер наступного дня у віці 42 років.

Досі точно не встановлено, хто зробив у Кеннеді смертельний постріл. Офіційно вбивцею Кеннеді вважається палестинець Серхан Серхан, що дало підставу губернатору штату Каліфорнія Рональду Рейгану заявити, що вбивство було скоєне «не за американськими мотивами». У револьвері Серхана було 8 куль. Хоча деякі експерти при підрахунках виявили випущеними 12. Серхан (Сирхан) Серхан встиг вистрілити в Кеннеді тільки двічі, але з тіла сенатора було вилучено 4 кулі. Крім Серхана, пістолет 22 калібру також мав охоронець Кеннеді, приставлений до нього каліфорнійською владою, — Тейн Сезар. Розтин тіла Кеннеді проводив відомий американський паталогоанатом Томас Ногучі, який установив, що смертельний постріл було зроблено ззаду з відстані не більше 7 см, позаяк на потилиці сенатора був зафіксований пороховий опік. Дані розтину були оприлюднені тільки в 1980-х роках. Серхан Серхан стріляв спереду з відстані не менше 1,5 м від сенатора, а смертельний постріл був зроблений ззаду. Хто ж із них вистрілив у Кеннеді — невідомо. Серхан Серхан був засуджений до смертної кари, яка була замінена на довічне ув'язнення. Доля Тейна Сезара невідома, він зник у середині 1970-х років.

РодинаРедагувати

З 1950 року був одружений з Етель Скейкель. У шлюбі у них народилося 11 дітей:

  1. Кетлін Хартінгтон (н. 1951) — адвокат, була віцегубернатором штату Меріленд з 1995 по 2003 рік.
  2. Джозеф Патрік II (н. 1952) — бізнесмен і політик, є членом Демократичної партії США.
  3. Роберт Френсіс-молодший (н. 1954) — власник радіокомпанії, активіст і адвокат, що спеціалізується на захисті довкілля.
  4. Девід Ентоні (1955—1984) — помер від передозування кокаїну.
  5. Мері Кортні (н. 1956) — працювала на дитячому телебаченні, була представником ООН у фонді боротьби зі СНІДом.
  6. Майкл Лемуан (1958—1997) — очолював некомерційну енергетичну організацію брата Джозефа, розбився на смерть, катаючись на лижах.
  7. Мері Кері Кеннеді (н. 1959) — письменниця, захисник прав людини.
  8. Крістофер Джордж (н. 1963) — бізнесмен.
  9. Метью Максвелл Тейлор (н. 1965) — письменник.
  10. Дуглас Гарріман (н. 1967) — відомий журналіст.
  11. Рорі Елізабет Кетрін (н. 1968) — засновниця некомерційної організації, що спеціалізується на створенні соціальних фільмів.

Пам'ятьРедагувати

  • Через місяці та роки після смерті Роберта Кеннеді, незчислена кількість доріг, шкіл, вулиць в США були названі в честь нього.
  • У Вашингтоні є стадіон імені Роберта Ф. Кеннеді.
  • У 1978 році конгрес США посмертно нагородив Кеннеді Золотою Медалю Честі.

Кеннеді в популярній культуріРедагувати

  • Про Роберта Кеннеді знято принаймні чотири фільми — це серіал «Роберт Кеннеді і його часи» (Robert Kennedy & His Times, 1985), РФК (RFK, 2002), «Боббі» (англ. Bobby, 2006) і серіал Клан Кеннеді (2011).
  • Поет Євген Євтушенко 1967 року зустрічався з Робертом Кеннеді і 1968 року, після загибелі сенатора, написав про нього вірш «Я пристрелений епохою» (уривок з поеми «Під шкірою статуї Свободи»). Крім нього, вірші про смерть Роберта Кеннеді написали: Роберт Рождественський («Кричи, Америка»), Андрій Вознесенський («Червень — 68»), Роберт Ловелл, Нело Різі («Америка»), Франко Тріколе та інші.
  • Роберт Кеннеді став прототипом слідчого Еймса в романі Л. Уайта «Рафферті» про розслідування злочинності в профспілках сенатським комітетом, який був екранізований в СРСР 1980 року. Роль Еймса виконував Олександр Кайдановський.
  • Роберт Кеннеді став прообразом Люка Шеннона в романі Дж. Хору «Потрібний образ» (1969) про сім'ю американських політиків-ірландців, які проводять розслідування корупції комітетом Конгресу США з тим, щоб обрати старшого брата Люка, конгресмена Келлі Шеннона, губернатором, а потім президентом.
  • Роберт Кеннеді також фігурує у фільмі «Ірландець» Мартіна Скорсезе (2019). У фільмі він виступає в ролі головного юридичного консультанта під час слухань Конгресу США щодо звинувачень профспілок у співпраці зі структурами організованої злочинності.

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

(англ.)

  • Burner D., West Thomas R. The torch is passed. The Kennedy brothers and American liberalism. — N. Y., 1984. — 254 p.
  • Dear senator Kennedy. — N. Y.: Dodd, Mead & Comp., 1966. — 128 p.
  • Goode S. Assossination: Kennedy, King, Kennedy. — N. Y.: Watts, 1979. — 177 p.
  • Kennedy R. Time to remember. — 1974.
  • Schlesinger A. Robert Kennedy and his time. — 1978. — 1060 p.

ПосиланняРедагувати