Actiocyon був вимерлим родом айлуридів, який існував із середнього міоцену Північної Америки. Типовий вид, Actiocyon leardi, був описаний у 1947 році американським палеонтологом Честером Стоком.

Actiocyon
Період існування: середній міоцен
Actiocyon parverratis
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Родина: Пандові (Ailuridae)
Підродина: Simocyoninae
Рід: Actiocyon
Stock, 1947
Види
  • A. leardi Stock, 1947
  • A. parverratis Smith et al., 2016

Опис

ред.

Голотип складався з частин морди, що містить піднебіння з кількома зубами. Сток відзначив загальну подібність до роду Alopecocyon з Європи, хоча він умовно класифікував Actiocyon як проціонід через структуру четвертого премоляра та першого моляра[1]. Деякі пізніші автори припускають, що Actiocyon є молодшим синонімом Alopecocyon[2][3], хоча інші вважають ці два окремі, але споріднені роди через різницю в морфології зубів і щелепи[4]. Другий і більш ранній вид, A. parverratis, був описаний Smith et al. (2016) і був найранішим відомим симоціоніном з Північної Америки[4].

Примітки

ред.
  1. Stock, C. (1947). A peculiar new carnivore from the Cuyama Miocene, California (PDF). Bulletin of the Southern California Academy of Sciences. 46: 84—89. ISSN 0038-3872.
  2. Peigné, S.; Salesa, M. J.; Antón, M.; Morales, J. (2005). Ailurid carnivoran mammal Simocyon from the late Miocene of Spain and the systematics of the genus. Acta Palaeontologica Polonica. 50 (2): 219—238.
  3. Morlo, Michael; Peigné, Stéphane (2010). Molecular and morphological evidence for Ailuridae and a review of its genera. У Goswami, Anjali; Friscia, Anthony (ред.). Carnivoran Evolution: New Views on Phylogeny, Form, and Function. с. 92—140. doi:10.1017/CBO9781139193436.005. ISBN 978-0-521-73586-5.
  4. а б Smith, Kent; Czaplewski, Nicholas; Cifelli, Richard (2016). Middle Miocene carnivorans from the Monarch Mill Formation, Nevada. Acta Palaeontologica Polonica. 61 (1): 231—252. doi:10.4202/app.00111.2014.