ARA Entre Ríos (D-7)
«Ентре Ріос» (ісп. ARA Entre Rios) — військовий корабель, ескадрений міноносець типу «Буенос-Айрес», що перебував на озброєнні військово-морського флоту Аргентини у 1930-1970-х роках.
| «Ентре Ріос» | ||
|---|---|---|
| ARA Entre Ríos (D-7) | ||
 | ||
| Аргентинський ескадрений міноносець «Ентре Ріос». 1940 | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | ескадрений міноносець типу «Буенос-Айрес» | |
| Держава прапора |  Аргентина
| |
| Належність |  Військово-морські сили Аргентини
| |
| Корабельня | .svg){kind=small} Vickers-Armstrongs, Барроу-ін-Фернесс
| |
| Спущено на воду | 21 вересня 1937 | |
| На службі | 1938 — 1973 | |
| Скасовано | 15 травня 1938 | |
| Статус | 1973 року розібраний на брухт | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 1375 т (стандартна) 2 042 т (повна) | |
| Довжина | 98,45 м | |
| Ширина | 10,38 м | |
| Осадка | 3,2 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 × парових турбіни Parsons 3 × парових котли Admiralty | |
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 34 000 к.с. | |
| Швидкість | 35 вузлів (65 км/год) | |
| Дальність плавання | 4 100 миль (7 600 км) на швидкості 14 вузлів | |
| Екіпаж | 130 офіцери та матроси | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 4 × 120-мм гармати QF Mark IX | |
| Торпедно-мінне озброєння | 8 (2 × 4) × 533-мм торпедних апаратів | |
| Зенітне озброєння | 8 (2 × 4) × 12,7-мм зенітних кулеметів Vickers .50 | |
Історія створення
ред.«Ентре Ріос» був закладений на верфі британської компанії Vickers-Armstrongs у Барроу-ін-Фернессі. 21 вересня 1937 року він був спущений на воду, а 15 травня 1938 року увійшов до складу ВМС Аргентини.
Історія служби
ред.16 вересня 1955 року «Ентре Ріос» приєднався до повсталих у Пуерто-Мадрин, підтримавши самопроголошену «Визвольну революцію» («Revolución Libertadora»). Він атакував Мар-дель-Плата і заблокував морський рух в гирлі Ріо-де-ла-Плата.
Вранці 21 травня 1958 року «Ентре Ріос» був у затоці Нуево, беручи участь у звичайних протичовнових навчаннях з крейсерами «Генерал Бельграно» і «Нуеве де Хуліо», есмінцями «Буенос-Айрес», «Місьйонес» і «Санта Крус», кораблем-майстернею «Інженіро Ірібас» і буксири Sanavirón і Charrúa. В ході навчань «Буенос-Айрес» виявив підводний човен. Есмінці негайно взялися за переслідування порушника, обстрілявши навколишній район. Вони безуспішно шукали до заходу сонця наступного дня й покинули зони проведення навчань.
«Ентре Ріос» був виведений з експлуатації в 1973 році.
Див. також
ред.Примітки
ред.- Виноски
- Джерела
Посилання
ред.Література
ред.- Arguindeguy, Pablo (1972). Apuntes sobre los buques de la Armada Argentina (1810—1970). Buenos aires: Comando en Jefe de la Armada.(ісп.)
- Montehengo, Guillermo J. An Argentinian Naval Buildup in the Disarmament Era, in Warship 2002—2003. Conway's Maritime press.
- M.J. Whitley, Destroyers of World War Two: An International Encyclopedia, Cassell and Co.: London, 2000. ISBN 1-85409-521-8.