ARA Buenos Aires (D-6)
«Буенос-Айрес» (ісп. ARA Buenos Aires (D-6) — військовий корабель, ескадрений міноносець типу «Буенос-Айрес», що перебував на озброєнні військово-морського флоту Аргентини у 1930-1970-х роках.
| «Буенос-Айрес» | ||
|---|---|---|
| ARA Buenos Aires (D-6) | ||
 | ||
| Аргентинський ескадрений міноносець «Буенос-Айрес», головний у своєму типі | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | ескадрений міноносець | |
| Держава прапора |  Аргентина
| |
| Належність |  Військово-морські сили Аргентини
| |
| На честь | аргентинської провінції Буенос-Айрес | |
| Корабельня | .svg){kind=small} Vickers-Armstrongs, Барроу-ін-Фернесс
| |
| Спущено на воду | 21 вересня 1937 | |
| На службі | 1938 — 1971 | |
| Скасовано | 4 квітня 1938 | |
| Статус | 1971 року списаний на брухт | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 1375 т (стандартна) 2 042 т (повна) | |
| Довжина | 98,45 м | |
| Ширина | 10,38 м | |
| Осадка | 3,2 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 × парових турбіни Parsons 3 × парових котли Admiralty | |
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 34 000 к.с. | |
| Швидкість | 35 вузлів (65 км/год) | |
| Дальність плавання | 4 100 миль (7 600 км) на швидкості 14 вузлів | |
| Екіпаж | 130 офіцери та матроси | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 4 × 120-мм гармати QF Mark IX | |
| Торпедно-мінне озброєння | 8 (2 × 4) × 533-мм торпедних апаратів | |
| Зенітне озброєння | 8 (2 × 4) × 12,7-мм зенітних кулеметів Vickers .50 | |
«Буенос-Айрес» був закладений на верфі компанії Vickers-Armstrongs у Барроу-ін-Фернессі. 21 вересня 1937 року він був спущений на воду, а 4 квітня 1938 року увійшов до складу ВМС Аргентини.
Історія ред.
16 вересня 1955 року «Буенос-Айрес» під командуванням капітана фрегата Еладіо Васкеса підняв повстання в затоці Гольфо-Нуево, підтримавши державний переворот, який назвав себе «Визвольною революцією». Він напав на Мар-дель-Плата і заблокував морський рух в гирлі Ріо-де-ла-Плата.
Вранці 21 травня 1958 року «Буенос-Айрес» перебував у районі затоки Нуево, беручи участь у звичайних протичовнових навчаннях разом з крейсерами «Генерал Бельграно» і «Нуеве де Хуліо». У навчаннях також брали участь аргентинські есмінці «Ентре Ріос», «Місьйонес» і «Санта Круз», корабель-майстерня «Індженеро Ірібас» і авізо «Санавірон» і «Чарруа». Освітлюючи «Санавірон» своїми датчиками, «Буенос-Айрес» виявив невідомий підводний човен. Есмінці негайно взялися за переслідування порушника та розпочали бомбардування протичовновими засобами. Вони шукали до заходу сонця наступного дня, але безрезультатно припинили завдання.
1971 року списаний на брухт.
Див. також ред.
Примітки ред.
- Виноски
- Джерела
Посилання ред.
Література ред.
- Arguindeguy, Pablo (1972). Apuntes sobre los buques de la Armada Argentina (1810—1970) (in Spanish). Buenos aires: Comando en Jefe de la Armada.
- Montehengo, Guillermo J. An Argentinian Naval Buildup in the Disarmament Era, in Warship 2002—2003. Conway's Maritime press.
- M.J. Whitley, Destroyers of World War Two: An International Encyclopedia, Cassell and Co.: London, 2000. ISBN 1-85409-521-8.
- В. А. Коваленко, М. Н. Остроумов. Справочник по иностранным флотам. — Москва: Военное издательство МО СССР, 1971.