Система груп крові AB0
Система груп крові AB0 є найбільш важливою системою груп крові з точки зору трансфузіології з систем груп крові людини нарівні з резус-фактором. Ця система представлена трьома глікопротеїновими мембранними антигенами (аглютиногенами) на поверхні еритроцитів, що кодуються трьома групами алелів «A», «B», «0» та стимулюють напрацювання імунною системою антитіл-аглютинінів «α» і «β». Комбінації антигенів дають 4 можливих групи крові.
Історія відкриття ред.
Три групи крові було відкрито Ландштайнером в 1900 році[1], а його учнями була відкрита й четверта (1901—1907 рр.). Того ж року було опубліковано дослідження чеського вченого Янського, який на відміну від Ландштайнера (що винайшов позначення 0, А, В (AB0)), не лише описав групи (римськими I, II, III, IV), а і виклав умови, за яких переливання не призведе до летального результату[2]. Незважаючи на такий прогрес, при переливанні крові все одно виникали непередбачувані летальні випадки, що зумовило подальший науковий пошук та відкриття ще одиного білка еритроцитів — резус-фактор(Rh).
Генетика ред.
За формування груп крові системи AB0 відповідає ген ABO, що розташований на 9-й хромосомі людини та кодує фермент з глікозилтрансферазною активністю.
Алелі ред.
Станом на 2016 рік у базі даних алелів гену ABO були вказані 367 алельних варіантів, а дослідження німецьких генетиків того ж року виявило ще 287 невідомих алелів.[3]
Алелі об'єднують у три основні групи, які мають найбільше фенотипове вираження: «A», «B», «0».[4]
Успадкування ред.
Алелі трьох типів у диплоїдному наборі хромосом дають 6 основних генотипів, але лише 4 фенотипи через домінування алелів груп «A» і «B» над алелем «0»[4][5].
Група крові матері |
Група крові батька |
|||
I (00) |
II (A0) |
III (B0) |
IV (AB) |
|
I (00) |
I (00) — I00 % |
I (00) — 50 % |
I (00) — 50 % |
II (A0) — 50 % |
II (A0) |
I (00) — 50 % |
I (00) — 25 % |
I (00) — 25 % II (A0) — 25 % |
II (АА, A0) — 50 % IV (AB) — 25 % |
III (B0) |
I (00) — 50 % III (B0) — 50 % |
I (00) — 25 % |
I (00) — 25 % |
II (A0) — 25 % |
IV (AB) |
II (A0) — 50 % |
II (АА, A0) — 50 % |
II (A0) — 25 % IV (AB) — 25 % |
II (AA) — 25 % |
Зміна групи крові в однієї людини впродовж життя теоретично на рівні генетики неможлива, проте, таке вкрай рідкісне явище науково підтверджено[6][7].
Аглютиніни ред.
Аглютиніни системи груп крові AB0 є імуноглобулінами класу M, антитілами, що розпізнають еритроцити з нехарактерними для конкретного організму антигенами.
Номенклатурна назва ред.
Цікавим моментом є назва системи AB0 чи ABO. Початково вона отримала назву від наявності аглютиногенів A та B, чи їхньої відсутності, яку позначив вчений як 0, тому першопочаткова назва системи AB0 - вимовляють [ А-Бе-Нуль ]. Однак, в англомовних країнах (США, Велика Британія) та неангломовних країнах (Німеччина[8]) цифру 0 замінили на літеру О — таким чином вимовляють ABO ([ ей-бі-о ]) (заміна відбулась, імовірно, за назвою білка та гена ABO, який відповідає за формування групи крові за цією системою).
Примітки ред.
- ↑ Landsteiner K (1900). "Zur Kenntnis der antifermentativen, lytischen und agglutinierenden Wirkungen des Blutserums und der Lymphe". Zentralblatt für Bakteriologie, Parasitenkunde und Infektionskrankheiten. 27: 357–362.
- ↑ Александра Вагнер (3 квітня 2013). Разгадка тайны крови (рос.). https://www.svoboda.org. Радіо «Свобода». Процитовано 18 грудня 2018.
- ↑ Lang, Kathrin; Wagner, Ines; Schöne, Bianca; Schöfl, Gerhard; Birkner, Kerstin; Hofmann, Jan A.; Sauter, Jürgen; Pingel, Julia; Böhme, Irina; Schmidt, Alexander H.; Lange, Vinzenz (2016). ABO allele-level frequency estimation based on population-scale genotyping by next generation sequencing. BMC Genomics. 17 (1). doi:10.1186/s12864-016-2687-1. ISSN 1471-2164.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)(англ.) - ↑ а б Miroslav Ferencik (6 грудня 2012). Handbook of Immunochemistry. Springer Science & Business Media. с. 47—49. ISBN 978-94-011-1552-0.(англ.)
- ↑ Медична біологія:Генетика груп крові
- ↑ Changing Blood Types and Other Immunohematologic Surprises, 1992 (англ.)
- ↑ Altered blood group expression in a patient with congenital rubella infection, 1984 (англ.)
- ↑ Also sprach Landsteiner – Blood Group ‘O’ or Blood Group ‘NULL’. Schmidt P. · Okroi M. DOI:10.1159/000050239, 2001
Джерела ред.
- Наказ МОЗ України від 5 липня 1999 року № 164 «Про затвердження інструкцій, регламентуючих діяльність закладів служби крові України » (1.1. Інструкцію з визначення груп крові за системами AB0 та резус (додається).)
- Фізіологія/ 2-ге видання: Підручник для ВМНЗ IV р.а. за ред. Шевчук В. Г. та ін..- Вінниця: Нова книга, 2015.- 448 с. ISBN 978-966-382-532-8. — С.277-279 Ел. джерело
- Шевчук, В. Г.; В. М. Мороз, С. М. Бєлан та ін. (2018). Зміст (PDF). Фізіологія: підручник для студ. вищ. мед. навч. закладів (вид. Вид. 4-те.). Вінниця: Нова Книга. С.258-290. ISBN 978-966-382-694-3.
{{cite book}}:|page=має зайвий текст (довідка); Вказано більш, ніж один|pages=та|page=(довідка) - Шевчук, В. Г.; В. М. Мороз, С. М. Бєлан (2012). Фізіологія: підручник для студ. вищ. мед. навч. закладів. Вінниця: Нова Книга. с. 277. ISBN 978-966-382-375-1.
{{cite book}}: Вказано більш, ніж один|pages=та|page=(довідка)[недоступне посилання з січень2023]
Посилання ред.
- Системи груп крові
- (англ.)ABO blood group system, WRITTEN BY: The Editors of Encyclopaedia Britannica
- Система біометричної ідентифікації зразків крові 2018