Вікіпедія

763 Купідон

астероїд

763 Купідон (лат. Cupido; тимчасові позначення: A913 SE і 1913 ST) — астероїд діаметром близько 7 км у внутрішній частині головного поясу. Належить до сімейства Флори. Він був відкритий 25 вересня 1913 року німецьким астрономом Францем Кайзером[en] у Державній обсерваторії Гейдельберг-Кенігштуль на південному заході Німеччини[1]. Астероїд має спектральний тип S/L, надзвичайно довгий період обертання (151 годину) та нутацію. Названий на честь Купідона, римського бога кохання[1].

763 Купідон
Відкриття[1]
Відкривач Franz Kaiserd[2][3]
Місце відкриття Обсерваторія Гейдельберг-Кеніґштуль[3]
Дата відкриття 25 вересня 1913
Позначення
Названа на честь Купідона
Категорія малої планети астероїд головного поясу
Орбітальні характеристики[4]
Епоха 31 травня 2020
Велика піввісь 2,2415 а.о.
Перицентр 1,8693 а.о.
Апоцентр 2,6136 а.о.
Ексцентриситет 0,1660
Орбітальний період 3,36 р. (1,226 д.)
Середня аномалія 279.59°
Нахил орбіти 4.0828°
Довгота висхідного вузла 289.82°
Аргумент перицентру 88.860°
Фізичні характеристики
Розміри 7005±0115 км[5][6]
Період обертання 1515±01 h[7]
Альбедо 0373±0072[5][6]
Спектральний тип SL[8]
Атмосфера[9]

Орбіта та класифікація ред.

Астероїд лежить в межах сімейства Флори[10][11], найбільшого сімейства і кам’янистих астероїдів у головному поясі[12]:23. Однак, за деякими даними, це фоновий астероїд, який насправді не належить до сімейства[13].

Купідон обертається навколо Сонця у внутрішньому поясі астероїдів на відстані 1,9–2,6 а.о. від Сонця, роблячи один оберт за 3 роки і 4 місяці (1226 днів). Його орбіта має ексцентриситет 0,17 і нахил відносно екліптики 4°[4].

Назва ред.

Астероїд названий на честь Купідона, бога еротичного кохання, потягу та пристрасті в римській міфології, грецьким аналогом якого є Ерос (на честь якого названо інший астероїд, 433 Ерос). Купідон отримав таку назву через його відносну близькість до Сонця. Ймовірно, назву дав шведський астроном Брор Ансгар Асплінд (1890–1954)[14].

Фізичні властивості ред.

У таксономії, заснованій на SDSS, Купідон має тип SL, який є перехідним від звичайних кам’янистих астероїдів типу S до більш рідкісних астероїдів типу L[8].

Період обертання ред.

У жовтні 2017 року було отримано криві блиску Купідона. Вони показали період обертання 151 годину[7][15]. Спостереження також показали, що астероїд виконує нутації, коливається на своїй неголовній осі обертання[7]. Ці результати замінили попереднє визначення періоду у 14.88 години (2005 року)[16].

Діаметр і альбедо ред.

Згідно з дослідженням, проведеним місією NEOWISE, Купідон має діаметр 7.005±0.115 кілометрів, а його поверхня має альбедо 0.373±0.072[5][6]. Інші публікації команди WISE дають середній діаметр 7.38±1.57, 7.644±0.067 і 7.76±0.30, а альбедо відповідно 0.33±0.14, 0.3037±0.0529 і 0.322±0.046 відповідно[17][18]. Collaborative Asteroid Lightcurve Link, припускаючи стандартне альбедо астероїдів сімейства Флори 0,20, виводить з абсолютної величини Купідона 12,6 значення діаметра 8,97 км[18].

Примітки ред.

  1. ↑ а б в 763 Cupido (A913 SE). Minor Planet Center. Процитовано 2 June 2020.
  2. ↑ Minor Planet Center Database
  3. ↑ а б БД малих тіл Сонячної системи (JPL)
  4. ↑ а б JPL Small-Body Database Browser: 763 Cupido (A913 SE) (2020-04-28 last obs.). Jet Propulsion Laboratory. Процитовано 2 June 2020.
  5. ↑ а б в Mainzer, A. K.; Bauer, J. M.; Cutri, R. M.; Grav, T.; Kramer, E. A.; Masiero, J. R. та ін. (June 2016). NEOWISE Diameters and Albedos V1.0. NASA Planetary Data System. Bibcode:2016PDSS..247.....M. Процитовано 2 June 2020.
  6. ↑ а б в Masiero, Joseph R.; Grav, T.; Mainzer, A. K.; Nugent, C. R.; Bauer, J. M.; Stevenson, R. та ін. (August 2014). Main-belt Asteroids with WISE/NEOWISE: Near-infrared Albedos. The Astrophysical Journal. 791 (2): 11. arXiv:1406.6645. Bibcode:2014ApJ...791..121M. doi:10.1088/0004-637X/791/2/121. S2CID 119293330.
  7. ↑ а б в Pilcher, Frederick; Benishek, Vladimir; Klinglesmith, Daniel A. III; Odden, Caroline E.; Pennington, Olin O. (April 2018). 763 Cupido: A Tumbling Asteroid (PDF). Minor Planet Bulletin. 45 (2): 111—112. Bibcode:2018MPBu...45..111P. ISSN 1052-8091. Архів оригіналу (PDF) за 12 February 2020. Процитовано 1 June 2020.
  8. ↑ а б Carvano, J. M.; Hasselmann, P. H.; Lazzaro, D.; Mothé-Diniz, T. (February 2010). SDSS-based taxonomic classification and orbital distribution of main belt asteroids. Astronomy and Astrophysics. 510: 12. Bibcode:2010A&A...510A..43C. doi:10.1051/0004-6361/200913322. Процитовано 2 June 2020. (PDS data set)
  9. ↑ …
  10. ↑ Asteroid 763 Cupido – Nesvorny HCM Asteroid Families V3.0. Small Bodies Data Ferret. Процитовано 2 June 2020.
  11. ↑ Zappalà, V.; Bendjoya, Ph.; Cellino, A.; Farinella, P.; Froeschle, C. (1997). Asteroid Dynamical Families. NASA Planetary Data System: EAR-A-5-DDR-FAMILY-V4.1. Процитовано 2 June 2020.} (PDS main page)
  12. ↑ Nesvorný, D.; Broz, M.; Carruba, V. (December 2014). Identification and Dynamical Properties of Asteroid Families. Asteroids IV. с. 297—321. arXiv:1502.01628. Bibcode:2015aste.book..297N. doi:10.2458/azu_uapress_9780816532131-ch016. ISBN 978-0-8165-3213-1. S2CID 119280014.
  13. ↑ Asteroid 763 Cupido – Proper Elements. AstDyS-2, Asteroids – Dynamic Site. Процитовано 2 June 2020.
  14. ↑ Schmadel, Lutz D. (2007). (763) Cupido. Dictionary of Minor Planet Names. Springer Berlin Heidelberg. с. 72. doi:10.1007/978-3-540-29925-7_764. ISBN 978-3-540-00238-3.
  15. ↑ Polakis, Tom (April 2018). Lightcurve Analysis for Seven Main-belt Asteroids (PDF). Minor Planet Bulletin. 45 (2): 112—115. Bibcode:2018MPBu...45..112P. ISSN 1052-8091. Архів оригіналу (PDF) за 12 February 2020. Процитовано 1 June 2020.
  16. ↑ Behrend, Raoul. Asteroids and comets rotation curves – (763) Cupido. Geneva Observatory. Процитовано 2 June 2020.
  17. ↑ Asteroid 763 Cupido. Small Bodies Data Ferret. Процитовано 2 June 2020.
  18. ↑ а б LCDB Data for (763) Cupido. Asteroid Lightcurve Database (LCDB). Процитовано 2 June 2020.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=763_Купідон&oldid=41983663