Відкрити головне меню

39-та піхотна дивізія (Третій Рейх)

39-та піхотна дивізія (Третій Рейх) (нім. 39. Infanterie-Division) — піхотна дивізія Вермахту за часів Другої світової війни. У листопаді 1943 перетворена на 41-шу фортечну дивізію з дислокацією на Пелопонесі (Греція)[1].

39-та піхотна дивізія (Третій Рейх)
39. Infanterie-Division
39th Infanterie-Division Logo.svg
Емблема 39-ї піхотної дивізії Вермахту
На службі 7 липня 1942 — 20 листопада 1943
Країна Третій Рейх Третій Рейх
Належність Вермахт Вермахт
Вид Сухопутні війська Німеччини Сухопутні війська
Роль піхота
Чисельність піхотна дивізія
У складі 82-й армійський корпус
Корпус «Шельда»
15-та армія
89-й армійський корпус
48-й танковий корпус
42-й армійський корпус
11-й армійський корпус
47-й танковий корпус
Гарнізон/Штаб Вліссінген
Війни/битви

Друга світова війна
Західний фронт

Східний фронт

Командування
Визначні
командувачі
генерал-лейтенант Гуго Гофль
Знаки розрізнення
Знак
розрізнення
39 Infanterie-Division unit marking Unternehmen Zitadelle.png
(Операція «Цитадель»)

ІсторіяРедагувати

Райони бойових дійРедагувати

КомандуванняРедагувати

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Samuel W. Mitcham. German Order of Battle: 1st—290th Infantry Divisions in World War II — Paderborn: Stackpole Books, 2007. — Vol. 1. — 400 p. — (Stackpole military history series). — ISBN 0-811-73416-1.
  • Georg Tessin. Band 3: Die Landstreitkräfte. Nr. 6-14 // Verbände und Truppen der Deutschen Wehrmacht und Waffen SS im Zweiten Weltkrieg 1939–1945 — 2. — Osnabrück: Biblio Verlag, 1974. — Vol. 3. — 330 p. — ISBN 3-764-80942-6.
  • Burkhard Müller-Hillebrand: Das Heer 1933–1945. Entwicklung des organisatorischen Aufbaues. Vol.III: Der Zweifrontenkrieg. Das Heer vom Beginn des Feldzuges gegen die Sowjetunion bis zum Kriegsende. Mittler: Frankfurt am Main 1969, p. 286.
  • Carl Wagener — Einsatz der 39. ID (in Heeresgruppe Süd. Der Kampf im Süden der Ostfront 1941–1945, Podzun, Bad Nauheim 1967)

ПриміткиРедагувати

  1. Mitcham, pp. 85-86
  2. генерал-лейтенант Людвіг Ловенек загинув 15 травня 1943, коли його штабний автомобіль виїхав на мінне поле північніше селища Печеніги.