Вікіпедія

234-й десантно-штурмовий полк (РФ)

234-й гвардійський Чорноморський ордена Кутузова ім. Олександра Невського десантно-штурмовий полк (234 ДШП, в/ч 74268)[1] — формування Повітрянодесантних військ Збройних сил Російської Федерації чисельністю у полк. Пункт постійної дислокації — м. Псков. Входить до складу псковської 76-ї десантно-штурмової дивізії.

234-й десантно-штурмовий полк
рос. 234-й гвардейский Черноморский ордена Кутузова им. Александра Невского десантно-штурмовой полк
Нарукавний знак полку
КраїнаРосія Росія
Вид Десантні війська
У складі 76 ДШД
ДислокаціяПсков
в/ч 74268
КонфліктиПерша російсько-чеченська війна
Друга російсько-чеченська війна
Війна на Донбасі
• Бої за Георгіївку
Російське вторгнення в Україну (2022)
Інтервенція Росії в Сирію
НагородиРосійська гвардія Орден Кутузова III ступеня
Звання«Чорноморський»
ім. Олександра Невського
Медіафайли на Вікісховищі

Історія

ред.

Як миротворчі сили ООН підрозділи полку брали участь у миротворчих місіях у Югославії, Придністров'ї, Південній Осетії,[джерело?] Абхазії.

Перша чеченська війна

ред.

Полк брав участь у Першій чеченській війні.

28 грудня 1994 року у районі села Октябрьське 18 військовослужбовців полку загинули при попаданні снаряда в автомобіль та у наступному бою[2].

На початку січня 1995 року полк поніс сильні втрати під час прориву до президентського палацу в Грозному. Один з військовослужбовців полку, уродженець Вінницької області України — капітан Юрій Нікітіч був посмертно удостоєний медалі «Золота зірка» із присвоєнням звання «Герой Росії».

Згодом десантники полку відзначилися у боях під Гудермесом.

Друга чеченська війна

ред.

З 18 серпня 1999 року підрозділи полку беруть участь у війні в Дегестані, де вели вої з подрізділами Хаттаба та Шаміля Басаєва.

Пізрозділи полку брали участь у захопленні населених пунктів Гудермес, Карамахи, Аргун. Командиром полку під час кампанії був Геворк Інсаханян[3].

Російсько-українська війна

ред.

У березні 2014 року частини полку брали участь у анекії Криму.[4][5]

  Зовнішні відеофайли
  Трофейна БМД-2 №284 псковських десантників в українському таборі. 29 серпня 2014.

Полк брав участь у боях 2014 року на Донбасі.[6][7]

20 серпня 2014 року військовослужбовці 234 ДШП брали участь у боях під Георгієвкою Луганської області. Дві повітряно-десантні роти полку, разом з окремими контрактниками 104 ДШП, а також підсилені 6-8 танками 35 ОМСБр, вибили українських військових 24 ОМБр з блок-постів «Гагарін» та «Поступ», що на висотах під Георгіївкою. Проте під вогнем артилерії 30 ОМБр прямою наводкою, десантники 234 ДШП почали нести втрати — загинув командир роти капітан Антон Короленко[8][9][10][11] та до взводу десантників. Російські сили були змушені відступити, залишивши командирський БМД-2К (б/н 275)[12][13][14] на висоті «Гагарін», та БМД-2 (б/н 284)[15][13] і вантажівку КамАЗ з боєприпасами на б/п «Поступ». З відкритих джерел відомо, що пакет військової документації, захоплений з бойовими машинами, містив актуальні дані про російських військовослужбовців.[16][17]

21 серпня 2014 року спікер РНБО Лисенко оголосив про захоплення бойових машин з пакетом військової документації, що приписані до в/ч 74268.[18]

5 березня 2015 року Максим Мезенцев, військовослужбовець полку, був посмертно нагороджений «Орденом мужності».[19][20] 22 лютого 2017 року військовослужбовець 234-го полку Талгат Тауков, разом з ще одним військовослужбовцем, Нуржаном Дюсебаєвим, на церемонії у Кизильському палаці культури був нагороджений медаллю «За бойові відзнаки» за бойові дії в Україні.[21][22][23]

В 2022 році полк використовувався у відкритому вторгненні Росії в Україну на Північному фронті. 3 квітня позаштатний радник глави Офісу президента України Олексій Арестович заявив, що полк разом із низкою інших формувань причетний до військових злочинів[24]. 3 травня 2022 генеральний прокурор України Ірина Венедиктова повідомила, що вдалося ідентифікувати військовослужбовця 234-го полку, який в Ірпені разом із товаришами по службі взяв у полон 10 осіб, яких тримали в підвалі, відібравши мобільні телефони, били зброєю по ребрам і ногам, погрожували вбивством, імітували страту, не давали їжі та води[25][26].

Зокрема, під час розслідування різанини у Бучі з'ясувалося, що 234-й полк був у числі присутніх у місті частин ЗС РФ. Багато військовослужбовців полку потрапили на відеозаписи вуличних і домашніх камер зовнішнього спостереження і, у рамках розслідування від New York Times[27], були ідентифіковані як безпосередні виконавці страт[28]. Також військовослужбовці підрозділу неодноразово зв'язувалися зі своїми родичами в Росії з телефонів, які належали страченим цивільним особам, що свідчить про мародерство.

Війна в Сирії

ред.

Один військовослужбовець загинув 6 березня 2018 на борту літака Ан-26 під час катастрофи над Хмеймімом[29].

Склад

ред.

В 2007 році полк налічував 1601 чоловік особового складу.

Озброєння

ред.

Станом на 2007 р. на озброєнні стояло:

Командування

ред.

Втрати

ред.
Докладніше: Втрати 234-го десантно-штурмового полку (РФ)

Під Другої Чеченської кампанії за офіційними даними у ​​полку у боях загинуло менше 10 бійців[34][35].

За результатами боїв 2014 року російські опозиційні джерела Open Russia мали інформацію щодо 10 імен загиблих зі складу полку.[36]

На початку повномасштабного вторгнення в Україну полк зазнав важких втрат на Північному фронті. Так, 11 березня у Бучі був вбитий командир самохідно-артилерійської батареї полку капітан Геннадій Баюр[37]. За даними «Медіазони», на Київщині загинув також замполіт полку підполковник Віктор Кузьмін[38].

Станом на червень 2024 року було відомо 51 імен військовослужбовців полку, загиблих у війні проти України.

В массовій культурі

ред.

Полк згадується в романі Тома Кленсі "Червоний шторм підіймається", де він бере участь в операції "Полярна слава" — радянському вторгненні до Ісландії. 234-й полк подорожує, сховавшись у вантажному відсіку торговельного судна "Юліус Фучик"[39].

Див. також

ред.

Примітки

ред.
Виноски
Джерела
  1. ↑ Войсковая часть 74268 (234-й ДШП). voinskayachast.ru. Архів оригіналу за 10 серпня 2016. Процитовано 14 липня 2016.
  2. ↑ Безвозвратные потери федеральных сил на Северном Кавказе - 31.12.1994 -1.1.1995 гг. // Жуков Сергей Александрович
  3. ↑ ИСАХАНЯН ГЕВОРК АНУШАВАНОВИЧ // ДОСААФ Армении
  4. ↑ library (15 липня 2019). Розкриті нові дані участі 234-го десантно-штурмового полку РФ в агресії проти України. InformNapalm.org (Українська) (укр.). Процитовано 24 грудня 2022.
  5. ↑ Born, Falcon (1 листопада 2018). Строковики 234-го десантно-штурмового полку ЗС РФ нагороджені за окупацію Криму. InformNapalm.org (Українська) (укр.). Процитовано 24 грудня 2022.
  6. ↑ Серпень 14-го. Злочин і кара. Луганський напрямок. Процитовано 24 грудня 2022.
  7. ↑ feldherrnhalle (14 липня 2016). Злочин і кара. Луганський напрямок. Обитель цивилизатора. Архів оригіналу за 25 вересня 2016. Процитовано 14 липня 2016.
  8. ↑ Газета «Псковская провинция». province-pskov.ru. Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 14 липня 2016.
  9. ↑ Natalya Korolenko. new.vk.com. Процитовано 14 липня 2016.
  10. ↑ В Воронежской области похоронили комвзвода «Псковской» дивизии. Архів оригіналу за 11 серпня 2016. Процитовано 14 липня 2016.
  11. ↑ Роман Бочкала. Фото подтверждения того, что было сказано... | Facebook. www.facebook.com. Архів оригіналу за 9 листопада 2017. Процитовано 14 липня 2016.
  12. ↑ Модернизированная БМД-2, которую бросили у села Георгиевка псковские десантники из 234-го ДШП. 20 августа 2014-го : Askai on Twitter. Процитовано 16 серпня 2016.
  13. ↑ а б Российская бронетехника в войне на Донбассе ч.5. Архів оригіналу за 2 серпня 2016. Процитовано 31 липня 2016.
  14. ↑ Обнародованы фотографии захваченного БМД Псковской десантной дивизии - ФОКУС. ФОКУС. Архів оригіналу за 8 серпня 2016. Процитовано 1 серпня 2016.
  15. ↑ Українські військові відремонтували БМД яка належала псковським десантникам. Архів оригіналу за 10 серпня 2016. Процитовано 31 липня 2016.
  16. ↑ Некоторые картинки по документам из захваченной у с.Георигиевка БМД-2 псковских десантников (20 августа 2014 года) : Askai on Twitter. Процитовано 28 серпня 2016.
  17. ↑ Некоторые картинки по документам из захваченной у с.Георигиевка БМД-2 псковских десантников (20 августа 2014 года) : Askai on Twitter. Процитовано 28 серпня 2016.
  18. ↑ Оперативна інформація Інформаційно-аналітичного центру РНБОУ за 21 серпня + Карта - Рада національної безпеки і оборони України. www.rnbo.gov.ua. Архів оригіналу за 15 серпня 2016. Процитовано 27 липня 2016.
  19. ↑ Askai. Вручение ордена Мужества вдове псковского десантника Максима Мезенцева, награждённого посмертно. Twitter (укр.). Архів оригіналу за 22 квітня 2017. Процитовано 12 квітня 2017.
  20. ↑ Мы эту память сохраним. siyanie-severa.ru. Архів оригіналу за 13 квітня 2017. Процитовано 12 квітня 2017.
  21. ↑ Askai. Талгат Тауков - десантник 234-го десантно-штурмового полка. Twitter (укр.). Архів оригіналу за 17 квітня 2017. Процитовано 22 березня 2017.
  22. ↑ Askai. Тот редкий случай, когда региональные СМИ прямо указывают, что Минобороны РФ наградило своих военных за Донбасс. Twitter (укр.). Архів оригіналу за 17 квітня 2017. Процитовано 22 березня 2017.
  23. ↑ Admin. В Кизильском Доме творчества состоялся концерт, посвященный Дню защитника Отечества. kizilvest.ru. Архів оригіналу за 22 березня 2017. Процитовано 22 березня 2017.
  24. ↑ Украинские власти опубликовали номера подразделений армии РФ, которые причастны к военным преступлениям в Киевской области. Настоящее время. 4 квітня 2022. Архів оригіналу за 4 квітня 2022.
  25. ↑ New evidence of the atrocities of the Russian dictator's minions discovered in Irpen. The Times Hub. 4 травня 2022. Архів оригіналу за 6 травня 2022.
  26. ↑ Investigators find evidence of war crimes in the Kyiv suburb of Irpin. The New York Times. 3 травня 2022. Архів оригіналу за 7 травня 2022.
  27. ↑ Caught on Camera, Traced by Phone: The Russian Military Unit That Killed Dozens in Bucha. The New York Times. 22 грудня 2022. Архів оригіналу за 24 грудня 2022. Процитовано 22 грудня 2022.
  28. ↑ Прокуратура Украины установила личность российского военного, убившего велосипедиста на глазах у 14-летнего сына в Буче. Настоящее Время (рос.). Архів оригіналу за 25 лютого 2023. Процитовано 25 лютого 2023.
  29. ↑ Григоров Николай Михайлович 1985-2018. Архів оригіналу за 24 жовтня 2022. Процитовано 10 березня 2023.
  30. ↑ а б library (18 грудня 2018). Зібрані дані командирів 76-ї дивізії, які заохочені за участь в агресії проти України та Грузії. ФОТО. InformNapalm.org (Українська) (укр.). Процитовано 24 грудня 2022.
  31. ↑ NYT назвав десятки псковських десантників, які вбивали українців в Бучі. Українська правда (укр.). Процитовано 24 грудня 2022.
  32. ↑ Рогальська, Надія (11 квітня 2022). Злочинці імені Невського: Бородянку обстрілювали десантники з Пскова. StopCor (укр.). Процитовано 24 грудня 2022.
  33. ↑ Городілов Артем Ігорович. russian-torturers.com.
  34. ↑ 234-й гвардейский десантно-штурмовой Черноморский ордена Кутузова 3-й степени полк имени Александра Невского // Союз десантников России
  35. ↑ 76 Гвардейская Десантно-штурмовая дивизия 234 полк. 20.01.2013
  36. ↑ Открытая Россия устанавливает личности погибших из списка «Груз-200». openrussia.org. Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 31 липня 2016.
  37. ↑ «Холодно, пусть ещё полежат». Кто в ответе за убийства в Буче. Радио Свобода. 4 квітня 2022. Архів оригіналу за 30 квітня 2022.
  38. ↑ Кто гибнет на войне с Украиной. Исследование «Медиазоны». 25 квітня 2022. Архів оригіналу за 28 квітня 2022.
  39. ↑ Clancy, Tom. Red Storm Rising, Chapter 13.

Матеріали

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=234-й_десантно-штурмовий_полк_(РФ)&oldid=43391097