Вікіпедія

22-20s

22-20s — англійський блюз-рок гурт, створений у 2002 році в Сліфорді, графство Лінкольншир. Гурт діяв до свого розпаду в грудні 2005 року, пізніше згуртувавшись наново у 2008 і випустив Shake/Shiver/Moan у 2010 і Got It If You Want It у 2012. Вони вдруге розпалися на початку 2013 року. У 2019 році гурт оголосив про повторне згуртування на своїй сторінці у Фейсбуці, але невдовзі перестав виходити на зв'язок, залишивши поточну долю гурту у підвішеному стані.

22-20s
Наживо на Ґластонберському фестивалі у 2004
Наживо на Ґластонберському фестивалі у 2004
Основна інформація
Жанр Рок, блюз-рок, інді-рок
Роки 2002–2005,
2008–2013,
2019–2020
Країна  Велика Британія
Місто Сліфорд, Лінкольншир, Англія
Мова англійська
Лейбл Heavenly/EMI
Astralwerks, TBD (США)
Yoshimoto R and C (Японія)
Керівник Мартін Трімбл
Склад Мартін Трімбл
Колишні
учасники		 Ґлен Бартап
Джеймс Ірвінґ
Ден Гейр
Чарлі Кумбс
Марк Баррет
Мік Нельсон
Офіційний сайт

Пісні гурту регулярно з'являлися в різноманітній рекламі та фільмах, зокрема «Devil in Me», яка була представлена в рекламі Vauxhall Astra на початку 2016 року, а пізніше — у рекламі для Racing Post.[1] Їхні пісні також з'являлися у різноманітних саундтреках, зокрема до фільму Ґая Річі Рок-н-рольник[2], фільмів London Boulevard, Вовк-одинак[3], Stoned[4], серіалу Школа виживання[5], і гри Driver: San Francisco[6].

Кар'єра ред.

Від згуртування до розколу ред.

За чотирнадцять миль один від одного, в англійському графстві Лінкольншир Мартін Трімбл виріс у місті Гекінгтон, а Ґлен Бартап — у Фулбеку. Познайомилися вони в гімназії Карре в Сліфорді. У 1997 році у віці 14 років вони разом купили свої перші гітари в магазині, що належав дядькові Трімбла, який часто відвідував його на Різдво та привозив із собою блюзові записи[7]. Пара занурилася в музику блюзових виконавців, таких як Мадді Вотерс і Бадді Гай, пізніше полюбивши таких музикантів, як Боб Ділан, The Rolling Stones і Т. Рекс[7].

Дует почав грати в Лінкольнширі та на півночі Англії під назвою Crossfire, пізніше перейменувавшись на Martin Trimble & Outside Help.[8] До гурту також увійшли басист Дейв Вілдон і кілька барабанщиків, включаючи Роба Фланаґана, Дейва Реберна і Марка Баррета з The Hoax, які приєдналися до гурту в липні 2000 року. Їхні виступи складалися переважно з блюзових каверів.[9] Вони гастролювали країною та регулярно виступали на блюзових фестивалях у Меріпорті, Колні, а також в Німеччині, Бельгії та Нідерландах до того, як розпастися в листопаді 2001 року.[10][11] Пізніше Трімбл створив The Infidels з Наташею Аллан і місцевим сесійним музикантом Ґарі Раддом[12][13] і гурт The Martin Trimble з колишнім барабанщиком Outside Help/The Hoax Марком Барретом і Бартапом на басу, який до цього грав на гітарі. В цю епоху Трімбл також час від часу виступає з акустичними концертами самостійно та в дуеті з Бартапом.

У віці 19 років Трімбл, Бартап і Баррет записали демо з чотирьох пісень у Менсфілді, Ноттінгемшир, серед котрих: Such A Fool, 22 Days і Devil in Me — вже як 22-20s, під назвою, котру вони обрали на честь пісні Скіпа Джеймса «22-20 Blues», і почали грати на концертах, зосереджуючи увагу на власних піснях, але періодично все одно виконуючи кавер-версії Мадді Вотерса. Після того, як Баррет полишив гурт вслід за невдалою угодою з лейблом,[14] група здійснила тур Європою в травні 2002 року, для якого вони взяли до складу майбутнього барабанщика Dakota Міка Нельсона.[13][15] Джеймс Ірвінґ з гурту Thunder Monkey приєднався в серпні 2002 року.[16][17]

Пізніше Трімбл прокоментує, що гурт вважав, що виступи у блюзових колах обмежували, оскільки аудиторія, якій було переважно за 50, мала чітке уявлення про жанр, і коли вони виконували власні пісні, вони часто зіткалися з тим, що промоутери підходять до них і кажуть: «Ви не можете це грати! Це не блюз!», — і опише блюз-сцену як «трохи кабарешну».[18] А Бартап розповість, що до того, як залучити Ірвінґа, їм доводилося використовувати сесійних барабанщиків, набагато старших за них самих, яким вони повинні були платити за репетиції, а також опише блюз-сцену як «зборисько усіляких Blues Brothers і хлопців в поркпаях»[19].

Гурт уперше підписав видавничу угоду з Heavenly Records, дочірньою компанією EMI, після того, як, надіславши свої демо до клубу Heavenly Social (власником якого був лейбл) у Ноттінгемі, його засновник, Джефф Баррет, побачив їх виступ на розігріві у Вілко Джонсона.[19] Після війни торгів поміж понад 30 звукозаписними компаніями, яка була описана як «бій A&R століття»[10] і включала сумнозвісний концерт у Дублінському замку в Камдені,[7] постійні перельоти всіма США для зустрічей з представниками записних компаній[20] та концерт, де були присутні керівники всіх великих американських лейблів, попри таку палку увагу з боку музичної індустрії, гурт зазначив, що підписав угоду з Heavenly частково саме тому, що «він (Баррет) був єдиним із звукозаписної компанії, який не потурбувався зводити нас на обід, він просто повів нас до свого офісу, і ми просто забухали до третьої ночі, слухаючи соул-музику».[18] Пізніше група переїхала в Оксфорд,[21] де вони залучили Чарлі Кумбса (брата Ґаза та Роба Кумбса з Supergrass) для гри на клавішних, який згодом приєднається на постійній основі під час запису першого студійного альбому.

Гурт випустив свій дебютний сінґл «Such A Fool» обмеженим накладом на 7" платівках у квітні 2003 року. Після цього, у вересні 2003 року, був записаний EP 05/03 із шістьма треками (записані у травні 2003 року) — рішення, на яке вплинув той факт, що вони були вперше помічені саме завдяки живим виступам.[22] У вересні 2004 року гурт випустив свій однойменний студійний дебютний альбом. Незважаючи на те, що група закінчила запис альбому в січні того ж року, сталася затримка в зведенні альбому Річем Кості.[23] Продюсером альбому став Брендан Лінч, який раніше працював з Полом Веллером і Primal Scream. Бартап пізніше прокоментує: «Ми взяли його, тому що він працював з Primal Scream, і це те, що впало в очі в той час, як постійно звучали кілька імен — ми не хотіли, щоб альбом звучав так, ніби він був створений у 60-х». А Трімбл заявить: «Ми хотіли зробити рок-н-рольну платівку, яка б була не про носіння Converse і ставання наркоманами — і я думаю, що нам це вдалося».[22] Обидва релізи були схвалені критиками.[24][25] Вони гастролювали Великобританією, США, Австралією, Японією та Європою та виступали на підтримку Oasis, Supergrass,[26] Ґрема Коксона,[27] The Black Crowes[28] і Kings of Leon.[29]

Після скасування виступів на V Festival, Pukkelpop, у Кембриджі та Лондоні через хворобу 16 серпня 2005 року,[30] було оголошено 25 січня 2006 року, що гурт розпався під час роботи над своїм другим альбомом у Нью-Йорку напередодні нового року. Трімбл опублікував розлогу заяву на веб-сайті гурту, в якій говориться, що «спочатку більшість гуртів виставляють свої впливи на показ, але з ряду причин ми не змогли вийти далі цього першого етапу» і що він «більше не відчуває себе комфортно з тим, як люди сприймають те, що вони символізують».[31] Вважалося, що Трімбл збирається продовжити сольну кар'єру.[32]

Хоча в офіційному прес-релізі стверджувалося, що розрив був мирним, пізніше було стверджено, що Трімбл хотів змінити напрямок гурту, незважаючи на небажання інших учасників, і це призвело до розколу. Про розпад гурту та вплив, який це матиме на його кар'єру, Трімбл заявив: «Відверто кажучи, мені байдуже, чи продасться бодай одна копія наступного запису, доки я можу пишатися ним».[33]

Після першого розколу ред.

Після розпаду Трімбл залишився в Нью-Йорку, а решта гурту повернулася додому. Він опублікував на офіційній сторінці в MySpace, що працює над новим матеріалом з Бартапом, і припустив, що відправиться в тур пізніше цього року. Він також підтвердив, що те, над чим він працює, не буде сольним альбомом і що незабаром буде запущено новий веб-сайт. Пзініше, сторінку в MySpace було видалено, а веб-сайт так і не було створено.[33]

Ірвінґ продовжив свою кар'єру з групою Lincoln Fuzzbox Music,[34] пізніше переїхавши до Лондону, де він працював з Asylum разом з Кесом Брауном зі Skunk Anansie[en],[35] угорським гуртом The Puzzle[36] та гуртом Richmond Marner Brown,[37] який він покинув уступивши місце Козу Керріґану з Larrikin Love, перш ніж знову приєднатися до 22-20s.

Кумбс створив Missing Pieces з Річардом Уолтерсом[38] і гастролював як другий гітарист і бек-вокаліст із братами Ґазом і Робом у Supergrass,[39] перш ніж очолити власну групу Charly Coombes & The New Breed.[40]

Від повторного згуртування до другого розколу ред.

Гурт зійшовся знову наприкінці 2008 року після того, як колишній менеджер запропонував Трімблу та Бартапу провести деякий час у студії, і через потребу барабанщика викликав Ірвінґа, щоб він грав під час сесій. На той час гурт не знав, чи будуть записи коли-небудь оприлюднені, а якщо й вийдуть, то чи буде це зроблено під назвою 22-20s. Пізніше, на прохання Heavenly Records, їм запропонували виступ на Heavenly Festival у вересні 2008 року в Royal Festival Hall у Лондоні.[41] До гурту приєднався другий гітарист Ден Гейр, старий шкільний друг і колишній учасник сліфордської групи The Jubilees[42][43]. Кумбс не був присутній і більше не брав участі у справах гурту.[44] Незважаючи на дебют нової пісні, представник гурту заявив, що учасники не мали планів продовжувати виступи після концерту.[45]

Після цього гурт таємно гастролює Англією під псевдонімом Bitter Pills (назвою однієї з нових пісень гурту) у вересні 2009 року, виступаючи на таких майданчиках, як Oxford Jericho Tavern, Hull Adelphi, Derby Rockhouse і Northampton Picturedrome, де вони представили новий матеріал.

Без жодного оголошення вони випустили свій перший за багато років сінґл «Latest Heartbreak» на ATO Records, дочірній компанії TBD Records (американська батьківщина Radiohead), у цифровому форматі в США 29 грудня 2009 року.[46] 4-трековий мініальбом Latest Heartbreak Live EP був випущений у цифровому форматі в США 9 березня 2010 року.[47]

Новий альбом під назвою Shake/Shiver/Moan був випущений у травні 2010 року в Японії на Yoshimoto R and C,[48][49] де він посів 2 місце в Міжнародному рок-чарті[50], і пізніше в США — в червні того ж року. Альбом був записаний у 2009 році та спродюсований Ієном Девенпортом, який раніше працював із Supergrass, Badly Drawn Boy та Band of Skulls.[51] Для просування альбому гурт випустив відео зі студійними записами нових пісен на своєму каналі на YouTube, на сайтах Filter Magazine у США та Rockin' On у Японії.

Окрім виступу на The Daily Habit на Fuel TV,[52] гурт багато гастролював США з The Whigs, Band of Skulls,[53] Альбертою Крос і Cage the Elephant,[54] і повертався до Японії, щоб зіграти на Fuji Rock Festival.

У жовтні 2010 року група випустила Latest Heartbreak Live EP у Великій Британії через iTunes і здійснила свій перший за п'ять років тур Англієї під назвою 22-20s, котрий включав два розпродані концерти в Duke of Wellington в Лінкольні[55]. Гурт також випустив «Latest Outtakes» у Японії, що містив деякі з перших треків, які вони записали після перегуртування, і уривки з запису для Shake/Shiver/Moan, і відіграв чотири концерти по всій країні.[56] Гурт оголосив, що протягом листопада та грудня 2010 року вони переїдуть до Міннеаполісу в США, де зараз проживає Трімбл зі своєю дружиною Кеті Деатрік, директором із реклами старого американського лейблу Astralwerks, щоб розпочати написання свого наступного альбому.

У лютому 2011 року PledgeMusic розпочала кампанію з випуску Shake/Shiver/Moan за межами Японії та США. Ця нова ексклюзивна версія альбому включала релізи Latest Heartbreak Live EP і «Latest Outtakes» як бонус-трек.[57]

У березні 2012 року гурт випустив свій третій студійний альбом Got It If You Want It[58] в Японії з випуском у США на TBD Records 24 липня 2012 року[59] З трьома учасниками гурту, які постійно проживали в Міннеаполісі, гурт почав грати спорадичні концерти в регіоні упродовж березня-квітня 2012 року у складі трьох учасників, в той час, як гітарист Ден Гейр все ще перебував у Лондоні.[60] 3 травня 2012 року було оголошено, що Гейр покинув гурт через фінансові та географічні обмеження, і було також заявлено, що гурт продовжуватиме працювати у складі трьох учасників.[61] Третій альбом ніколи не був виданий за межами Японії, і група не гастролювала на його підтримку. У листопаді 2012 року Трімбл повідомив, що група припинила діяльність через народження його доньки 14 місяцями раніше, а також визнав, що 2012 рік був «нещадним з точки зору написання», але сподівався, що новий альбом буде завершено до літа 2013.[62]

27 березня 2014 року гурт оголосив у Facebook, що вони розпалися минулого року, заявивши, що вони «зробили перерву в цей ж період минулого року, і згодом усі розійшлися в різних напрямках».[63]

Після другого розколу ред.

Мартін Трімбл відійшов від музики і займався керуванням магазином No. 6 Shop зі своєю дружиною, імпортуючи і продаючи англійський антикваріат.[64] У 2016 році Трімбл недовго виступав із гуртом Dead Man Boys Choir в Міннеаполісі.[65][66] У 2017 році Трімбл разом із дружиною та дітьми повернувся до Сліфорда. Зараз він грає на барабанах у блюзовій кавер-групі Black Cabinet, очолює котру співак-гітарист Ґері Джоблінґ.[67][68]

Джеймс Ірвінґ, який зараз проживає в Сент-Полі, Міннесота, тепер працює агентом / брокером з нерухомості та є співвласником Grand Realty Property Management.[69] У 2017 році Ірвінґ створив дует LowRay зі співаком і гітаристом (а також бізнес-партнером) Деном Фаулдсом і випустив дебютний мініальбом Columbia в травні того ж року. Він бере участь у написанні текстів та грає на барабанах.[70][71]

Зараз Ґлен Бартап працює на факультеті психології Единбурзького університету.[72]

Ден Гейр створив й очолив гурт під назвою Latin Wolves у 2015 році,[73] і пізніше присвятив себе викладанню гри на гітарі. Зараз він проживає в Лідсі.[74] На запитання про місцезнаходження решти гурту в грудні 2017 року Гейр відповів, що «нещодавно, можливо, був якийсь контакт з іншими».[75]

Скасована спроба перегуртування ред.

9 грудня 2019 року офіційну сторінку гурту у Facebook було оновлено новим логотипомом.[76] 15 грудня допис підтвердив сеанс запису в Superfly Studios у Ньюарку. Склад гурту не оголошувався, проте з дописів, що були оприлюднені гуртом, відомо, що вони працювали із сесійним барабанщиком Вейном Проктором.[77][78]

У березні 2020 року фронтмен Мартін Трімбл оголосив через Facebook, що гурт випустить перезаписи старих пісень, однак цього так і не відбулося. Відтоді ніхто з членів не виходив більше на зв'язок і станом на травень 2023 року доля гурту залишається невідомою.

Дискографія ред.

Альбоми ред.

Рік Інформація Позиція в UK Albums Chart[79]
2003 05/03
  • Живий мініальбом
  • Випущено: 30 вересня 2003 р
  • Формати: CD
  • Мітка: Heavenly (UK/ EU)
    EMI Music Japan (Японія)
108
2004 22-20s
  • Дебютний студійний альбом
  • Випущено: 20 вересня 2004 р
  • Формати: CD, Vinyl
  • Лейб: Heavenly (UK/EU)
    Astralwerks (США)
    EMI Music Japan (Японія)
40
2005 Live in Japan
  • Живий альбом записаний 30 листопада 2004 р у Shibuya Club Quattro
  • Випущено: 28 березня 2005 р
  • Формати: CD
  • Лейбл: EMI Music Japan (Японія)
—
2010 Shake/Shiver/Moan
  • Другий студійний альбом
  • Випущено: 19 травня 2010 р. (Японія)
  • Формати: CD
  • Лейбл: TBD (США)
    Yoshimoto R and C (Японія)
—
2010 Latest Outtakes
  • Добірка вирізок з запису Shake/Shiver/Moan
  • Випущено: 20 жовтня 2010 р
  • Формати: CD
  • Лейбл: Yoshimoto R and C (Японія)
—
2012 Got It If You Want It
  • Третій студійний альбом
  • Випущено: 7 березня 2012 р. (Японія)
  • Формати: CD
  • Лейбл: Yoshimoto R and C (Японія)
—

Сінґли ред.

Рік Сінґл Позиція в UK Singles Chart[79] Альбом
2003 «Such a Fool» / «Baby, You're Not in Love» — 22-20s
2004 «Why Don't You Do It For Me?» 41
«Shoot Your Gun» 30
«22 Days» 34
2005 «Such a Fool» (re-issue) 29
2009 «Latest Heartbreak» (Download only) — Shake/Shiver/Moan

Примітки ред.

  1. ↑ Lincolnshire indie band The 22-20s never quite lived up to their potential but this Racing Post ad marks the second time their Devil In Me has made the commercial breaks – the first being in 2005 for Vauxhall. Adbreakanthems.com. Процитовано 17 лютого 2020.
  2. ↑ Warnerbros.co.uk. Warnerbros.co.uk. Архів оригіналу за 16 червня 2011. Процитовано 23 травня 2011.
  3. ↑ Cry Wolf: Michael Wandmacher: Music. Amazon. Процитовано 23 травня 2011.
  4. ↑ Stoned (2005) – Soundtracks. IMDb.com. Процитовано 17 лютого 2020.
  5. ↑ One Tree Hill: Various Artists: Music. Amazon. Процитовано 23 травня 2011.
  6. ↑ DRIVER: San Francisco – Full Soundtrack Listing. Saving Content (англ.). 30 серпня 2011. Процитовано 4 квітня 2019.
  7. ↑ а б в 22-20s. tourdates. 11 червня 2010. Архів оригіналу за 29 вересня 2012. Процитовано 23 травня 2011.
  8. ↑ Martin Trimble and Outside Help (Knights In Blue Denim). Fridhammar.se. Архів оригіналу за 4 березня 2012. Процитовано 23 травня 2011.
  9. ↑ Body. Users.tinyonline.co.uk. Архів оригіналу за 14 червня 2011. Процитовано 23 травня 2011.
  10. ↑ а б Petridis, Alexis (24 жовтня 2003). The next next big thing. The Guardian. London.
  11. ↑ Body. Users.tinyonline.co.uk. Архів оригіналу за 14 червня 2011. Процитовано 23 травня 2011.
  12. ↑ Radio 3 World on Your Street – Musicians' Stories: Gary Rudd. BBC. Процитовано 23 травня 2011.
  13. ↑ а б Body. Users.tinyonline.co.uk. Архів оригіналу за 14 червня 2011. Процитовано 23 травня 2011.
  14. ↑ Cassie Hilditch. dBmagazine.com.au. dBmagazine.com.au. Архів оригіналу за 21 лютого 2005. Процитовано 23 травня 2011.
  15. ↑ Leeds – Entertainment – Dakota. BBC. Процитовано 23 травня 2011.
  16. ↑ Lincoln Bands – Thunder Monkey. Архів оригіналу за 9 січня 2009. Процитовано 14 квітня 2016.
  17. ↑ "The Best Thing About Being In A Band Is Being Able To Afford Better Cigarettes..." Drownedinsound.com. Архів оригіналу за 1 січня 2017. Процитовано 17 лютого 2020.
  18. ↑ а б The 22-20s Chat About Primal Scream, Cynicism And Being Labelled New Rock! on. Fasterlouder.com.au. 6 жовтня 2004. Архів оригіналу за 4 квітня 2012. Процитовано 23 травня 2011.
  19. ↑ а б Interview: The 22-20s 'The Right Way. Their Way.'. 23 червня 2010. Процитовано 18 січня 2017.
  20. ↑ Floatation Suite. Floatation Suite. Процитовано 23 травня 2011.
  21. ↑ 22-20s: Blues thunder. The Independent. London. 15 жовтня 2004. Архів оригіналу за 23 листопада 2020.
  22. ↑ а б 22-20s | Artist Interviews. Access All Areas. Архів оригіналу за 1 березня 2011. Процитовано 23 травня 2011.
  23. ↑ Lawrence Poole (28 червня 2004). Move Day 3: 22-20s interview | Salford Advertiser. menmedia.co.uk. Архів оригіналу за 12 листопада 2012. Процитовано 23 травня 2011.
  24. ↑ Music – Review of 22-20s – 22-20s. BBC. Процитовано 23 травня 2011.
  25. ↑ Review – 22-20s – '05/03' (Heavenly). RockFeedback. 15 жовтня 2010. Процитовано 23 травня 2011.
  26. ↑ 22-20s Support Supergrass (22-20s) – RoomThirteen – Online Rock Metal Alternative Music Magazine – Reviews Interviews News Tours. R13.co.uk. 20 квітня 2004. Процитовано 11 квітня 2012.
  27. ↑ Graham Coxon News 2005. Архів оригіналу за 12 лютого 2008. Процитовано 14 квітня 2016.
  28. ↑ Music, Video and Concert Reviews by Brian D. Holland: Concert Review: The Black Crowes at Boston's Orpheum Theater. Архів оригіналу за 19 лютого 2006. Процитовано 14 квітня 2016.
  29. ↑ Crazy, Kandia. Kings of Leon + Jet + 22-20s < PopMatters. Архів оригіналу за 20 жовтня 2012. Процитовано 14 квітня 2016.
  30. ↑ 22-20s Pull Out of V Festival Due To Illness. Gigwise. 16 серпня 2005. Процитовано 23 травня 2011.
  31. ↑ 22-20s split | News. Nme. 27 січня 2006. Процитовано 23 травня 2011.
  32. ↑ Exclusive: The 22-20s Split. Gigwise. 27 січня 2006. Процитовано 23 травня 2011.
  33. ↑ а б 22-20s_news (яп.). Members3.jcom.home.ne.jp. Архів оригіналу за 16 липня 2011. Процитовано 23 травня 2011.
  34. ↑ Fuzzbox Music | Gratis muziek, tourneedata, foto's, video's. Myspace.com. 21 вересня 2008. Процитовано 23 травня 2011.
  35. ↑ asylum | Gratis muziek, tourneedata, foto's, video's. Myspace.com. 21 вересня 2008. Процитовано 23 травня 2011.
  36. ↑ we've got new drummer from 22-20s: can we say the best in the world? van The Puzzle op Myspace. Blogs.myspace.com. 13 серпня 2007. Архів оригіналу за 12 липня 2012. Процитовано 23 травня 2011.
  37. ↑ Marner Brown 23/05/2008. Remotegoat.co.uk. 23 травня 2008. Архів оригіналу за 20 липня 2011. Процитовано 23 травня 2011.
  38. ↑ News. Архів оригіналу за 22 серпня 2010. Процитовано 14 квітня 2016.
  39. ↑ Full Listings :: Monto Water Rats Theatre, London. Архів оригіналу за 6 січня 2010. Процитовано 14 квітня 2016.
  40. ↑ Charly Coombes & The New Breed live. BBC News. 27 лютого 2010.
  41. ↑ 22-20s reform for Heavenly Festival | News. Nme. 28 липня 2008. Процитовано 23 травня 2011.
  42. ↑ Lincolnshire – Entertainment – Interview: The Jubilees. BBC. Архів оригіналу за 13 лютого 2006. Процитовано 23 травня 2011.
  43. ↑ Interview: 22-20s on their return «Brum Notes Magazine. Brumnotes.com. 19 жовтня 2010. Процитовано 23 травня 2011.
  44. ↑ NME.com. NME. 28 липня 2008. Процитовано 23 травня 2011.
  45. ↑ Oasis backing group 'comeback' quashed. Thisislincolnshire.co.uk. Архів оригіналу за 5 травня 2013. Процитовано 23 травня 2011.
  46. ↑ iTunes. Itunes.apple.com. 29 грудня 2009. Процитовано 23 травня 2011.
  47. ↑ Latest Heartbreak Live EP: 22-20s: MP3 Downloads. Amazon. Процитовано 23 травня 2011.
  48. ↑ 22-20s. 22-20s. 30 квітня 2011. Архів оригіналу за 1 вересня 2010. Процитовано 23 травня 2011.
  49. ↑ 22-20s – YOSHIMOTO R and C CO.,LTD. Randc.jp. Архів оригіналу за 21 червня 2011. Процитовано 23 травня 2011.
  50. ↑ 22-20s Storm Japan | Chrysalis. Chrysalismusicusa.com. 11 травня 2011. Архів оригіналу за 8 липня 2011. Процитовано 23 травня 2011.
  51. ↑ 22-20s. Big Nothing. Процитовано 23 травня 2011.
  52. ↑ 22-20s on The Daily Habit Today on Fuel TV, New Release June 22 & Tour Dates with Cage The Elephant | LENALAMORAY.COM NEWS. Lenalamoray.com. 13 травня 2010. Процитовано 23 травня 2011.
  53. ↑ 22-20s reform, announce US tour dates | Paper Trail. Papertrailmusic.com. 24 лютого 2010. Архів оригіналу за 12 липня 2012. Процитовано 23 травня 2011.
  54. ↑ 22-20s Announce US Tour Dates With Alberta Cross, Cage The Elephant (May 16, 2010) : News. PlugInMusic.com. 16 травня 2010. Архів оригіналу за 10 березня 2012. Процитовано 23 травня 2011.
  55. ↑ 22-20s Announce Heartbreak EP And Second Album. Entertainment Focus. 14 жовтня 2010. Архів оригіналу за 10 липня 2011. Процитовано 23 травня 2011.
  56. ↑ Latest Outtakes【CD】-22-20s (トゥウェンティートゥートゥウェンティーズ)｜UK/インディ｜ロック｜音楽｜HMV ONLINE オンラインショッピング・情報サイト. Hmv.co.jp. Архів оригіналу за 14 червня 2011. Процитовано 23 травня 2011.
  57. ↑ 22-20s: PledgeMusic exclusive album!. PledgeMusic. Архів оригіналу за 27 липня 2011. Процитовано 23 травня 2011.
  58. ↑ 22-20s. 22-20s. Архів оригіналу за 16 січня 2013. Процитовано 11 квітня 2012.
  59. ↑ Japan Release « 22-20s. 22-20s.com. 18 січня 2012. Архів оригіналу за 17 липня 2012. Процитовано 27 квітня 2012.
  60. ↑ Japan Gigs Announce « 22-20s. 22-20s.com. 27 лютого 2012. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 27 квітня 2012.
  61. ↑ Announcement « 22-20s. 22-20s.com. 3 травня 2012. Архів оригіналу за 16 січня 2013. Процитовано 26 липня 2014.
  62. ↑ Where the biggies leave off... (PDF). Hillandlakepress.com. Архів оригіналу (PDF) за 7 жовтня 2013. Процитовано 26 липня 2014.
  63. ↑ 22-20s – Just a quick post to confirm we're no longer... Facebook. Архів оригіналу за 11 січня 2016. Процитовано 26 липня 2014.
  64. ↑ No. 6 Shop (@Number6ShopUS). Twitter. Процитовано 4 квітня 2017.
  65. ↑ The Violent Shifters, Nightosaur, And Dead Man Boys Choir. First Avenue. 26 травня 2016. Архів оригіналу за 5 листопада 2016. Процитовано 4 квітня 2017.
  66. ↑ Facebook. Facebook. Процитовано 4 квітня 2017.
  67. ↑ Black Cabinet. Facebook.com. Процитовано 17 лютого 2020.
  68. ↑ Tuck, George E. A. Primal / The Maze, Nottingham | 27th of March. crashmerch.com. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 17 січня 2022.
  69. ↑ About us – Apartments Minnesota. Aptmn.com. 11 лютого 2014. Архів оригіналу за 9 серпня 2014. Процитовано 26 липня 2014.
  70. ↑ Electronic Press Kit. Архів оригіналу за 4 січня 2018. Процитовано 3 січня 2018.
  71. ↑ Columbia, by LowRay. LowRay1.bandcamp.com. Процитовано 17 лютого 2020.
  72. ↑ The University of Edinburgh – Department of Psychology – Members – Page 1. Researchgate.net. Процитовано 17 лютого 2020.
  73. ↑ Latin Wolves, by Latin Wolves. Latinwolves.bandcamp.com. Процитовано 17 лютого 2020.
  74. ↑ DAN HARE GUITAR | Guitar Tuition in Stoke Newington. Danhareguitar.com. Процитовано 17 лютого 2020.
  75. ↑ Hare, Dan (14 грудня 2017). Thanks Clive! There may have been some contact with the others recently. Twitter.com. Процитовано 17 лютого 2020.
  76. ↑ 22-20s. Facebook.com. Архів оригіналу за 13 травня 2023. Процитовано 17 лютого 2020.
  77. ↑ 22-20s. Facebook.com. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 17 лютого 2020.
  78. ↑ Wayne Proctor Drummer/Producer. Facebook.com. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 17 лютого 2020.
  79. ↑ а б Roberts, David (2006). British Hit Singles & Albums (вид. 19th). London: Guinness World Records Limited. с. 570. ISBN 1-904994-10-5.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=22-20s&oldid=41944084