21900 Орус
21900 Орус, (англ. Orus) раніше відомий як (21900) 1999 VQ10 — троянський астероїд Юпітера, який перебуває у грецькому «таборі» (тобто в точці Лагранжа L4). Має діаметр приблизно 53 кілометри, період обертання 13,5 години та входить до списку 100 найбільших троянських астероїдів. Був відкритий 9 листопада 1999 року японським астрономом-любителем Такао Кобаясі в його приватній обсерваторії Оїдзумі в префектурі Гунма, Японія, і пізніше названий Орусом на честь убитого ахейського воїна з «Іліади». Є однією з цілей міжпланетної місії «Люсі», яка була запущена в жовтні 2021 року та досягне його в листопаді 2028 року[2][3][4].
 Знімок астероїда 21900 Орус, зроблений космічним телескопом Габбл | |
| Відкриття | |
|---|---|
| Відкривач | Такао Кобаясі[1] |
| Місце відкриття | Обсерваторія Оїдзумі[1] |
| Дата відкриття | 9 листопада 1999 року |
| Позначення | |
| Позначення | (21900) Orus |
| Названа на честь | героя давньогрецької міфології |
| Категорія малої планети | Троянець Юпітера, «греки», «астероїд фону» |
| Орбітальні характеристики | |
| Епоха JD 2460000.5 = 25 лютого 2023 року | |
| Велика піввісь | 5,318 а. о. |
| Перигелій | 4,930 а. о. |
| Афелій | 5,124 а. о. |
| Ексцентриситет | 0.0379 |
| Орбітальний період | 4237 діб |
| Середня орбітальна швидкість | 0° 5m 5.892s °/добу |
| Середня аномалія | 356,275° |
| Нахил орбіти | 8,469° |
| Довгота висхідного вузла | 258,554° |
| Аргумент перицентру | 181,258° |
| Фізичні характеристики | |
| Розміри | 70,7 × 63,0 × 51,4 км |
| Альбедо | 0.040±0.0002 |
| Спектральний тип | C, D |
| Стандартна зоряна величина | 10.204±0.006 |
 (21900) Орус у Вікісховищі | |
Назва ред.
Ця мала планета була названа на честь Ора з грецької міфології, ахейського воїна в «Іліаді» Гомера. Його було вбито під час Троянської війни троянським принцом Гектором, на честь якого названо найбільший троян Юпітера 624 Гектор. Затверджене найменування було опубліковано Центром малих планет 22 лютого 2016 року[2][5].
Орбіта й класифікація ред.
Орус — темний троянський астероїд Юпітера, що знаходиться в грецькому «таборі» в точці Лагранжа L4 Юпітера, на 60° попереду його орбіти в резонансі 1:1. Це також неродинний астероїд у так званій «фоновій популяції» Юпітера[6]. Він обертається навколо Сонця на відстані 4,9—5,3 астрономічної одиниці кожні 11 років і 7 місяців (4240 днів; велика піввісь 5,13 а. о.). Його орбіта має ексцентриситет 0,04 і нахил 8° відносно екліптики. Спостереження за цим астероїдом починається зі спостереження до відкриття, опублікованого Digitized Sky Survey і зробленого в Паломарській обсерваторії в листопаді 1951 року, або за 48 років до офіційного відкриття[2][3].
Ціль міжпланетної місії «Люсі» ред.
Планується, що космічний корабель «Люсі», який був запущений у 2021 році, відвідає Орус. Проліт заплановано на 20 листопада 2028 року, і апарат наблизиться до астероїда на відстань 1000 км з відносною швидкістю 7,1 км/с[7].
Фізичні характеристики ред.
Команда місії Люсі та фотометричний огляд Pan-STARRS характеризують Орус як астероїд типу D і C відповідно. Він має індекс кольору V—I 0,95, і ймовірно, входить у перелік найбільших троянських астероїдів Юпітера типу D[7][8][9].
Крива блиску ред.
Перші фотометричні спостереження Оруса були зроблені в жовтні 2009 року астрономом Стефаном Моттолою під час фотометричного огляду кривої блиску 80 троянців Юпітера за допомогою 1,2-метрового телескопа в обсерваторії Калар Альто. Отримана обертальна крива блиску відображала період 13,45 ± 0,08 години зі зміною яскравості 0,18 зоряної величини[8][10].
У 2016 році Моттола опублікував переглянутий період обертання 13,48617 ± 0,00007 години, отриманий за результатами наземних спостережень за п'ятьма серіями знімків. В його публікації зазначено, що Орус є ретроградним ротатором. Крива блиску свідчить про наявність великого кратера поблизу його північного полюса[10].
Діаметр і альбедо ред.
Згідно з дослідженнями, проведеними японським супутником Akari та місією NEOWISE, тіло має альбедо 0,083 та 0,075, а діаметр 53,87 та 50,81 кілометра відповідно[11][12]. Collaborative Asteroid Lightcurve Link припускає, що стандартне альбедо для вуглецевих астероїдів типу C становить 0,057 і обчислює діаметр 55,67 км з абсолютною зоряною величиною 10[8].
Потенційний супутник ред.
Орус має супутник-кандидат, виявлений під час огляду зображень телескопа Габбла, зроблених 7—8 серпня 2018 року. Потрібні подальші спостереження, щоб визначити фізичні характеристики супутника, які можуть допомогти виміряти масу самого Оруса[13].
Примітки ред.
- ↑ а б БД малих тіл Сонячної системи (JPL)
- ↑ а б в IAU Minor Planet Center. www.minorplanetcenter.net. Процитовано 11 березня 2023.
- ↑ а б Small-Body Database Lookup. ssd.jpl.nasa.gov. Процитовано 11 березня 2023.
- ↑ List Of Jupiter Trojans. www.minorplanetcenter.net. Процитовано 11 березня 2023.
- ↑ MPC/MPO/MPS Archive. www.minorplanetcenter.net. Процитовано 11 березня 2023.
- ↑ AstDyS. newton.spacedys.com. Процитовано 11 березня 2023.
- ↑ а б Levison, H. F.; Olkin, C.; Noll, K. S.; Marchi, S. (2017). Lucy: Surveying the Diversity of the Trojan Asteroids: The Fossils of Planet Formation (англійською) . Техас: LPI Contribution No. 1964.
- ↑ а б в MinorPlanet.info: One Asteroid Info. www.minorplanet.info. Процитовано 11 березня 2023.
- ↑ Vereš, Peter; Jedicke, Robert; Fitzsimmons, Alan; Denneau, Larry; Granvik, Mikael; Bolin, Bryce; Chastel, Serge; Wainscoat, Richard J.; Burgett, William S. (2015-11). Absolute magnitudes and slope parameters for 250,000 asteroids observed by Pan-STARRS PS1 – Preliminary results. Icarus (англ.). Т. 261. с. 34—47. doi:10.1016/j.icarus.2015.08.007. Процитовано 11 березня 2023.
- ↑ а б Mottola, Stefano; Di Martino, Mario; Erikson, Anders; Gonano-Beurer, Maria; Carbognani, Albino; Carsenty, Uri; Hahn, Gerhard; Schober, Hans-Josef; Lahulla, Felix (1 травня 2011). ROTATIONAL PROPERTIES OF JUPITER TROJANS. I. LIGHT CURVES OF 80 OBJECTS. The Astronomical Journal. Т. 141, № 5. с. 170. doi:10.1088/0004-6256/141/5/170. ISSN 0004-6256. Процитовано 11 березня 2023.
- ↑ Grav, T.; Mainzer, A. K.; Bauer, J. M.; Masiero, J. R.; Nugent, C. R. (1 листопада 2012). WISE / NEOWISE OBSERVATIONS OF THE JOVIAN TROJAN POPULATION: TAXONOMY. The Astrophysical Journal. Т. 759, № 1. с. 49. doi:10.1088/0004-637X/759/1/49. ISSN 0004-637X. Процитовано 11 березня 2023.
- ↑ Usui, Fumihiko; Kuroda, Daisuke; MÜLler, Thomas G.; Hasegawa, Sunao; Ishiguro, Masateru; Ootsubo, Takafumi; Ishihara, Daisuke; Kataza, Hirokazu; Takita, Satoshi (25 жовтня 2011). Asteroid Catalog Using AKARI: AKARI/IRC Mid-Infrared Asteroid Survey. Publications of the Astronomical Society of Japan (англ.). Т. 63, № 5. с. 1117—1138. doi:10.1093/pasj/63.5.1117. ISSN 0004-6264. Процитовано 11 березня 2023.
- ↑ Noll, K. S.; Grundy, W. M.; Buie, M. W.; Levison, H. F.; Olkin, C.; Marchi, S.; Brown, M. E.; Mottola, S. (2018). 15622 - Confirmation of a Binary Companion to 21900 Orus (англійською) . Space Telescope Science Institute.