2-га кавалерійська дивізія (Рейхсвер)
2-га кавалерійська дивізія (нім. 2. Kavallerie-Division) була частиною рейхсверу, збройних сил Німеччини за часів Веймарської республіки.
| 2-га кавалерійська дивізія | |
|---|---|
| 2. Kavallerie-Division | |
| На службі | 1920 - 1935 |
| Країна |
.svg){kind=small} Веймарська республіка |
| Належність | Рейхсвер |
| Вид | Рейхсхеер |
| Тип | кавалерійська дивізія |
| У складі | Gruppenkommando 1 / Wehrkreiskommando III |
За умовами Версальського мирного договору[1] в Рейхсвері було реорганізовано три суто кавалерійські дивізії, кожна з шести кавалерійських полків. Кавалерія була озброєна гвинтівками Karabiner 98В і легкими кулеметами[2].
Вона складалася з 6 кавалерійських полків, 7-го, 8-го, 9-го, 10-го та 11-го (прусського) кавалерійських полків та 12-го (саксонського) кавалерійського полків. Штаб дивізії був розміщений у Бреслау.
Командирами дивізії були:
- Генерал-лейтенант Отто фон Прайніцер (1 червня 1920 — 1 квітня 1922)
- Генерал від інфантерії Ернст Гассе (1 квітня 1922 — 1 січня 1925)
- Генерал кінноти Гуго фон Кайзер (1 січня 1925 — 1 жовтня 1926)
- Генерал-лейтенант Ріхард фон Граберг (1 жовтня 1926 — 1 жовтня 1928)
- Генерал від інфантерії Герд фон Рундштедт (1 жовтня 1928 — 1 лютого 1932)
- Генерал-майор Пауль Людвіг Евальд фон Кляйст (1 лютого 1932 — 1 жовтня 1933)
- Генерал-майор Гюнтер фон Погрелль (1 жовтня 1933 — 1 жовтня 1935)
Вона була підпорядкована Gruppenkommando 1 / Wehrkreiskommando III.
Примітки ред.
- ↑ Допускалося 18 кавалерійських полків проти лише 21 піхотного та 7 артилерійських полків
- ↑ vgl. Klaus C. Richter: Zur Geschichte der deutschen Kavallerie. In: Cord Schwier (Hrsg.): „...und die Aufklärer sind immer dabei...“. 2. Auflage. Vrage, Munster 2005, ISBN 3-00-013145-0, S. 49.
Посилання ред.
- Feldgrau.com [Архівовано 5 травня 2017 у Wayback Machine.]