2Б1 «Ока»
2Б1 «Ока́» (індекс ГРАУ: 2Б1; індекс ГБТУ шасі: об'єкт 273) — радянська самохідна 420-мм мінометна установка. Перший дослідний зразок був готовий у 1957 році, всього виготовлено чотири одиниці.
| 2Б1 «Ока» | |
|---|---|
 | |
| Тип | Самохідний міномет |
| Історія використання | |
| Оператори |
 ЗС СРСР |
| Історія виробництва | |
| Виробник |
СРСР |
| Виготовлення | 1955-1960 |
| Виготовлена кількість |
4 шт. |
| Характеристики | |
| Вага | 55 тонн. |
| Довжина | З гарматою наперед: 20,02 м. |
| Довжина ствола | Близько 47,5 калібрів |
| Ширина | 3,08 м. |
| Висота | 5,72 м. |
| Обслуга | 7 ос. |
|
| |
| Калібр | 420,4 мм. міномет 2Б2 |
| Підвищення | +50…+75 |
| Траверс | Відсутні |
| Дальність вогню | |
| Ефективна | 0,8…45 км. |
| Приціл | ТПВ-51, «Кут», С-71-5, ЗІС-3 |
|
| |
Головне озброєння |
боєкомплект: Відсутній |
| Двигун |
Дизельний двигун V12 В-12-6Б на 751 к.с |
| Питома потужність | 13,6 к.с./т |
| Підвіска |
індивідуальна торсіонна пучкова тиск на ґрунт: 0,65 кг/см² |
| Дорожній просвіт | 460 мм. |
| Швидкість | шосе: 30 км/год. |
|
| |
2Б1 «Ока» у Вікісховищі | |
Швидкострільність — 1 постріл за 10,5 хвилини. Дальність стрільби — 25 км, активно-реактивною міною — 50 км. Маса артилерійської міни – 670 кг. Призначена для стрільби ядерними зарядами.
Історія створення ред.
Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 18 листопада 1955 року розпочато роботи над самохідним мінометом 2Б1 «Ока» та самохідною гарматою 2А3 «Конденсатор-2П».
Розробку артилерійської частини доручили Коломенському спеціальному конструкторському бюро машинобудування. Головний конструктор — Борис Шавирін. За розробку ходової частини відповідало КБ ленінградського Кіровського заводу.
Всього на Кіровському заводі виготовили 4 експериментальні машини. 7 листопада 1957 року машини продемонстрували на військовому параді в Москві. Роботи над 2Б1 тривали до 1960 року після чого були зупинені постановою Ради Міністрів СРСР.
Опис конструкції ред.
Бойова обслуга машини становила 7 осіб, проте на марші в машині перебував тільки механік-водій, решта екіпажу перевозилася в бронетранспортері або на вантажівці.
Озброєння ред.
Як основне озброєння використовувався 420-мм гладкоствольний міномет 2Б2. Довжина ствола становила близько 20 метрів. Через відсутність противідкотних пристроїв при пострілі машина відкочувалася назад на 5 метрів. Заряджання артилерійської міни проводилося з казенної частини, що суттєво збільшувало скорострільність, яка становила 1 постріл на 5 хвилин.
Ходова частина ред.
Ходова частина була спроєктована у конструкторському бюро ленінградського Кіровського заводу. За класифікацією ГБТУ мала позначення «Об'єкт 273». Силова установка була запозичена з ходової частини важкого танка Т-10.
Оцінка машини ред.
У ході випробувань виявили низку недоліків (відбій зброї надто потужний і негативно впливав на всі складники системи), які не дозволили ввести міномет в експлуатацію.