148-ма зенітна ракетна бригада (СРСР)

148-ма зенітна ракетна бригада (148 ЗРБр, в/ч 44397) — формування протиповітряної оборони Збройних сил СРСР, що існувало до 1992 року.

148-ма зенітна ракетна бригада
(1975—1992)

965-й зенітний ракетний полк
(1960—1975)


965-й зенітний артилерійський полк
(???—1960)
рос. 148-я зенитно-ракетная бригада
На службі до 1992
Країна  СРСР →
 Україна
Вид Прапор Радянської армії Радянська армія
Гарнізон/Штаб  Українська РСР
Війни/битви Друга світова війна

Бригада перейшла під юрисдикцію України як 148-ма зенітна ракетна бригада Збройних сил України.

Історія ред.

10 вересня 1942 року в Москві було сформовано 374-й зенітно-артилерійський полк. Днем створення військової частини вважається 8 листопада 1942 р., у цей день командир полку видав свій перший наказ. Починаючи з 20 листопада 1942 р., полк входив до складу Астраханського дивізіонного району протиповітряної оборони. Після перемоги радянської армії в Сталінградській битві 28 березня 1943 р., полк було передислоковано на харківський напрямок[1] для захисту м. Валуйки.

Бойове хрещення бійці полку прийняли 8 травня 1943 р. У серпні 1943 р. підрозділи полку зайняли бойові позиції на підходах до Харкова. Разом з військами 7-ї гвардійської армії солдати-зенітники штурмували місто. З 23 серпня по листопад 1943 р. полк захищав повітряний простір Харкова. 8 листопада 1943 р. частина отримала Бойовий Червоний Прапор. У листопаді 1944 р. полк передислокували на територію Румунії, де у складі 13-го корпусу Протиповітряної оборони він виконував завдання з протиповітряного захисту мостів через ріки Прут і Серет у районі м. Галац. Перемогу військовики частини зустріли в м. Будапешті, де захищали мости через р. Дунай, забезпечуючи переправу радянських військ. За роки війни особовий склад полку знищив 27 ворожих літаків та більше батальйону піхоти ворога.

З листопада 1945 року полк захищав повітряний простір над м. Харків.

У 1992 році бригада перейшла під юрисдикцію України як 148-ма зенітна ракетна бригада Збройних сил України.

Командування ред.

  • Перший командир — генерал-майор Вантуринов Микола Михайлович.
  • (1954—1959) полковник Куничкин Анісим Васильович[1]

Озброєння ред.

Станом на 1991 рік:

  • дивізіон С-200
  • дивізіон С-200
  • дивізіон С-200
  • дивізіон С-300ПС
  • дивізіон С-300ПС
  • дивізіон С-300ПС
  • дивізіон С-300ПС
  • дивізіон С-300ПС
  • дивізіон С-300ПС

Традиції ред.

Символікою 302-го зенітного ракетного ордена Червоної Зірки полку є нарукавна емблема, герб та пам'ятний нагрудний знак.

Гімн «Рідний полк» — перші рядки:

Шануєм ми фронтовиків:
у них зенітки влучно били
і 27 фашистських літаків
у небі фронтовім згоріли.

Нагороди та відзнаки ред.

22 лютого 1968 року, за великі заслуги, виявлені в боях за Батьківщину, та у зв'язку з 50-річчям Радянської Армії і Військово-Морського флоту, полк було нагороджено орденом Червоної Зірки.

Примітки ред.

  1. а б Блог Владимира Пелевина: 302-ой зенитно-ракетный полк ВСУ отметил своё 70-летие. Блог Владимира Пелевина. 18 ноября 2012 г. Архів оригіналу за 1 вересня 2021. Процитовано 1 вересня 2021.

Посилання ред.