137-й окремий батальйон морської піхоти (Україна)

ВМС ЗСУ

137-й окремий батальйон морської піхоти (137 ОБМП, в/ч А3821) — військове формування у складі морської піхоти Військово-морських сил ЗСУ.

137-й окремий батальйон морської піхоти
Нарукавний знак батальйону
Засновано листопад 2015
Країна  Україна
Вид  Військово-морські сили
Тип  Морська піхота
Гарнізон/Штаб Одеська область,
с. Дачне
Війни/битви

Російське вторгнення в Україну (2022)

Нагороди
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»

Медіафайли на Вікісховищі
137-й окремий батальйон морської піхоти (Україна). Карта розташування: Україна
137 ОБМП Дачне
137 ОБМП
Дачне
Пункт базування

Батальйон створений восени 2015 року. В 2018 році на базі батальйону створено 35-ту окрему бригаду морської піхоти, до складу якої він увійшов.

Історія ред.

Офіційною датою формування вважається 7 вересня 2015 року. Створювався під командуванням полковника Родіона Клепченка, ветерана військ спеціального призначення та миротворчих операцій.[джерело?]

Підрозділ було сформовано у листопаді 2015 року[1]. Після формування він брав участь у навчаннях на полігоні у Чорноморському, де відпрацьовував тактично-спеціальні навички з виявлення на знешкодження диверсійно-розвідувальних груп супротивника[2].

У грудні 2015 року батальйон разом із важкою артилерією і морською авіацією України провів навчання у Красноокнянському районі Одеської області, на кордоні з невизнаною Придністровською Молдавською Республікою, в яких відпрацював нейтралізацію гіпотетичного прикордонного конфлікту, а також боротьбу з диверсійно-розвідувальними групами противника[3].

Особовий склад батальйону виконує бойові завдання по захисту національних інтересів України у виключній морській (економічній) зоні на острові Зміїний, несення оперативного чергування у складі бойової тактичної групи Євросоюзу «ХЕЛБРОК», участі в українсько-американських навчаннях «Сі Бриз», стабілізації обстановки у південних регіонах України.

У лютому 2016 року підрозділ провів навчання на території Миколаївської і Херсонської областей.[4] Було здійснено багатокілометровий марш у район виконання завдань, посилення охорони пункту базування, завантаження на десантний корабель, а при переході морем тренування забезпечення живучості корабля, після висадки на необладнане узбережжя, підрозділом були відпрацьовані такі навчальні питання, як захоплення пункту висадки та ведення бойових дій, перехід до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником, евакуація морем підрозділів після виконання поставлених завдань та інші[5].

Навесні і влітку 2016 року на полігоні «Широкий Лан» у Миколаївській області проводилося навчання гаубичної артилерійської батареї батальйону. У липні 2016 року підрозділ взяв участь у міжнародних навчаннях «Сі Бриз 2016»[6].

Станом на жовтень 2016 року підрозділ бере участь у АТО у секторі «Маріуполь»[7].

В середині червня 2017 року, командувачем Військово-Морських Сил Збройних Сил України Ігорем Воронченком було проведено інспекцію будівництва та відновлення інфраструктури пунктів постійної дислокації військових частин ВМС в Одеському гарнізоні. Командувач перевірив хід робіт у військових містечках «Дачне-1» та «Дачне-2».[8]

24 серпня 2017 року, Президент України — Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України Петро Порошенко, в Києві, вручив командиру батальйону майору Андрію Федічеву Бойовий Прапор військової частини.

Російське повномасштабне вторгнення (2022) ред.

Взимку 2022 року декілька взодів зі складу батальйону виконували стабілізаційні дії на ділянці протяжністю в 200 км на півдні України. Один взвод морпіхів знаходився в опорному пункті безпосередньо перед мостом Чонгар. Десь ще до взводу було в опорному пункті біля КПВВ «Каланчак». І ще один взводний опорний пункт знаходився біля села Каїри, що поблизу КПВВ Чаплинка[9].

За спогадами генерал-майора Андрія Соколова (командувач Оперативного командування військ «Південь» з жовтня 2021 року і до початку великої війни) фактично ці три опорні пункти першими зустріли противника на виході з Криму[9].

Беруть участь у боях за Вугледар[джерело?].

13 червня 2023 року батальйон звільнив село Макарівка Запорізької області[10]

В березні 2024 року батальйон брав участь у боях на Лівобережжі Херсонської області, зокрема знищивши ворожу техніку FPV-дронами. [11]

Структура ред.

  • управління (в тому числі штаб)
  • десантно-штурмова рота
  • рота морської піхоти
  • рота морської піхоти
  • рота вогневої підтримки
  • протитанкова артилерійська батарея
  • мінометна батарея
  • зенітний ракетний взвод
  • рота забезпечення
  • взвод плавальних інженерних машин
  • інформаційно-телекомунікаційний вузол
  • медичний пункт
  • інші підрозділи

Командування ред.

Оснащення ред.

На озброєнні батальйону знаходиться така техніка:

Символіка ред.

2022 року для батальйона розробили нову символіку та девіз: «Vi et armis» (в перекладі з латині: «силою зброї»)[14].

Втрати ред.

Примітки ред.

  1. а б Одессу теперь обороняет и морская пехота: сформирован новый батальон «черных беретов». http://dumskaya.net/. Думская.net. 3 листопада 2015. Архів оригіналу за 20 червня 2017. Процитовано 18 листопада 2016.(рос.)
  2. Учения 137 отдельного батальона морской пехоты под Одессой. http://rian.com.ua/. РИА Новости Україна. 10 листопада 2015. Архів оригіналу за 16 лютого 2019. Процитовано 18 листопада 2016.(рос.)
  3. Одесский батальон морской пехоты вместе с авиацией и артиллерией ВМСУ «пошумел» на приднестровской границе. http://www.milnavigator.com/. Military Navigator. 18 грудня 2015. Архів оригіналу за 23 жовтень 2016. Процитовано 18 листопада 2016.(рос.)
  4. Одеські морпіхи провели свою першу навчальну десантну операцію. http://www.5.ua/. 5 канал. 27 лютого 2016. Архів оригіналу за 23 лютий 2017. Процитовано 18 листопада 2016.
  5. Одесские морпехи провели учебную десантную операцию. http://dumskaya.net/. Думская.net. 28 лютого 2016. Архів оригіналу за 23 жовтня 2016. Процитовано 18 листопада 2016.(рос.)
  6. а б «Си Бриз-2016»: артиллеристы Одесского батальона морской пехоты поразили условные цели в море. http://dumskaya.net/. Думская.net. 28 липня 2016. Архів оригіналу за 11 жовтня 2016. Процитовано 18 листопада 2016.
  7. Будни «перемирия» под Мариуполем: одесские морпехи и «Громобой» житомирской бригады. http://dumskaya.net/. Думская.net. 27 жовтня 2016. Архів оригіналу за 22 листопада 2016. Процитовано 18 листопада 2016.
  8. Хід відновлення інфраструктури військових частин ВМС в Одеському гарнізоні. http://www.ukrmilitary.com. Ukrainian Military Pages. 21 червня 2017. Архів оригіналу за 24 червня 2017. Процитовано 21 червня 2017.
  9. а б Соня Лукашова, Євген Будерацький (18 вересня 2023). Генерал-майор Соколов командував обороною півдня, яку розслідує ДБР. Велике інтерв'ю про Чонгар, Херсон і Мелітополь. Українська Правда.
  10. Частину окупантів взяли в полон: у ЗСУ показали кадри звільнення Макарівки на Донеччині. Відео.
  11. Херсонська ОВА показала, як морпіхи знищують ворога на лівобережжі Дніпра
  12. Командира 137-го батальйону морської піхоти Римаренка поранено на Донбасі, — ЗМІ. ФОТО. 25.08.2020, 19:32
  13. Одесский батальон морской пехоты получил плавающие бронетранспортеры. http://www.5.ua/. Думская.net. 29 серпня 2016. Архів оригіналу за 22 жовтня 2016. Процитовано 18 листопада 2016.
  14. Прапор 137 ОБМП (окремий батальйон морської піхоти) ВМС України. Варіант-05
  15. «Він був неймовірно крутим». Екс-командир полеглого морпіха Дениса Козьми розповів про побратима. Архів оригіналу за 8 жовтня 2019. Процитовано 8 жовтня 2019.
  16. Книга пам'яті. Архів оригіналу за 8 жовтня 2019. Процитовано 8 жовтня 2019.
  17. На Донбасі трагічно загинув командир розвідки: всі деталі і фото героя. Архів оригіналу за 12 жовтня 2019. Процитовано 12 жовтня 2019.
  18. Чи можна було врятувати пораненого морпіха в «сірій зоні»? // ВВС Україна, 24.07.20 [Архівовано 25 липня 2020 у Wayback Machine.]
    Бойовики передали ще одне тіло загиблого захисника — ОС [Архівовано 22 липня 2020 у Wayback Machine.]
    Стало відоме ім'я українського військового, загиблого під Зайцевим на Донеччині [Архівовано 26 липня 2020 у Wayback Machine.]
    Повідомлення пресцентру ООС. 22.07.2020, 18:00
    Загинув від поранень, бо не дали евакуювати. Історія третього загиблого під Зайцевим — Ярослава Журавля // Радіо Свобода, 23.07.20 [Архівовано 24 липня 2020 у Wayback Machine.]
    [1] [Архівовано 25 липня 2020 у Wayback Machine.]
    На Дніпропетровщині поховали морського піхотинця Ярослава Журавля [Архівовано 24 липня 2020 у Wayback Machine.]
    Кілька днів помирав у «сірій зоні»: на Дніпропетровщині попрощалися із Ярославом Журавлем [Архівовано 24 липня 2020 у Wayback Machine.]
    Загиблого на Донбасі морпіха Ярослава Журавля поховали на Дніпропетровщині [Архівовано 24 липня 2020 у Wayback Machine.]
    На Дніпропетровщині попрощалися з полеглим під Зайцевим розвідником 137 обмп Ярославом Журавлем [Архівовано 27 липня 2020 у Wayback Machine.]
    На Дніпропетровщині попрощалися з бійцем, якого кілька днів не могли евакуювати з поля бою під Зайцевим [Архівовано 24 липня 2020 у Wayback Machine.]

Посилання ред.