Козьма Денис Петрович
Дени́с Петро́вич Козьма́ (нар. 20 серпня 1987 — 1 травня 2019) — старший матрос Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
| Денис Козьма | |||
|---|---|---|---|
 Старший матрос | |||
 | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження |
20 серпня 1987 Приозерне | ||
| Смерть |
1 травня 2019 (31 рік) Миколаївка | ||
| Громадянство |
 Україна | ||
| Псевдо | «Дід» | ||
| Військова служба | |||
| Роки служби | 2014-2019 | ||
| Приналежність |
Україна | ||
| Вид ЗС |
 Збройні сили | ||
| Рід військ |
 Морська піхота | ||
| Формування | |||
| Війни / битви | |||
| Командування | |||
| Командир відділення | |||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
Життєпис ред.
Народився 1987 року в селі Приозерне (Кілійський район, Одеська область). З малих років займався футболом у ДЮСШ, згодом був причетний до одеських «ультрас».[1].
В 2013—2014 роках приєднався до Євромайдану. Під час протистояння в Одесі (2 травня 2014 року) разом з патріотами відстоював місто від проросійських попихачів. Коли почалась пожежа у Будинку профспілок — рятував несвідомців з палаючого будинку.
Пішов добровольцем у 28-му бригаду, на фронті з серпня 2014 року. Обороняв Мар'їнку у 2015-му, з осені цього ж року перевівся до морської піхоти (по тому підписав контракт). Старший матрос, командир відділення безпілотних авіаційних комплексів 137-ї бригади. Став героєм фронтової відеоісторії з циклу Hromadske.doc «Ультрас: шлях до волі»[2]. Після першої ротації звільнився, вчився, закінчив з відзнакою технікум. Почав вчити англійську й планував вступати до ВНЗ. Опісля кількох місяців по тому, перед черговою ротацією батальйону, підписав новий контракт.
1 травня 2019 року зник під час бою поблизу села Миколаївка (Волноваський район), поблизу окупованого Докучаєвська, при переслідуванні резервною групою ДРГ терористів — під прикриттям туману намагалися непомітно подолати смугу забезпечення. Терористи для прикриття відступу розпочали обстріл з ВКК та стрілецької зброї. Денис зазнав наскрізного вогнепального поранення грудної клітки; у тому ж бою був важко поранений старший сержант Іван Сакаль, він помер 6 травня, поранень зазнав іще один морпіх[3]. Оперативні заходи з пошуку не були результативними, противник не побажав підтримати встановлення режиму припинення вогню й продовжив обстріли. 5 травня від противника надійшли дані, що тіло українського військовика знаходиться у морзі — на окупованій території. 8 травня в обідню пору тіло Дениса передане українській стороні біля КПВВ «Олександрівка»[4]. По дорозі додому мікроавтобус стрічали жителі міста Татарбунари. Земляки обабіч дороги з прапорами ставали на коліна. 11 травня 2019 року похований у Приозерному; у селі оголошено 2 дні жалоби.
Без Дениса лишились батько, мама Надія Тимофіївна, брат та маленька донька[5].
Нагороди та вшанування ред.
- Указом Президента України № 742/2019 від 10 жовтня 2019 року за «особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[6]
- Нагрудний знак «За зразкову службу» (МОУ)[7]
- 21 травня 2019-го на фасаді приозернівської ЗОШ встановлено меморіальну дошку честі Дениса Козьми.
Примітки ред.
- ↑ Герой із Приозерного. Архів оригіналу за 12 Січня 2020. Процитовано 12 Січня 2020.
- ↑ Історії ультрас на війні: «Дід» / Hromadske.doc. Архів оригіналу за 5 Липня 2019. Процитовано 12 Січня 2020.
- ↑ Дев'ять загиблих героїв травня: пам'ятаємо кожного. Архів оригіналу за 12 Січня 2020. Процитовано 12 Січня 2020.
- ↑ Бойовики передали тіло військового, який зник під час бою поблизу Миколаївки. Архів оригіналу за 4 Липня 2019. Процитовано 12 Січня 2020.
- ↑ [Кілійський район в жалобі: у Приозерному сьогодні попрощалися із загиблим на Донбасі морпіхом Денисом Козьмою (рос.). Архів оригіналу за 5 Серпня 2019. Процитовано 12 Січня 2020. Кілійський район в жалобі: у Приозерному сьогодні попрощалися із загиблим на Донбасі морпіхом Денисом Козьмою (рос.)]
- ↑ Указ Президента України від 10 жовтня року № 742/2019 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ «Він був неймовірно крутим». Екс-командир полеглого морпіха Дениса Козьми розповів про побратима. Архів оригіналу за 8 Жовтня 2019. Процитовано 12 Січня 2020.
Джерела ред.
- Козьма Денис Петрович [Архівовано 12 Січня 2020 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті
- Убитий на Донбасі Денис «Дід» Козьма один виховував доньку [Архівовано 12 Січня 2020 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |