11-й армійський корпус (Австро-Угорщина)
11-й армійський корпус (прізвисько «Русинський корпус») — загальновійськове з'єднання (армійський корпус) Збройних сил Австро-Угорщини. Сформовано 1883 року в складі 11-ї, 30-ї піхотних дивізій і 4-й 8-ї кавалерійської дивізії, 11-ї польової артилерійської бригади.
Більшість воїнів корпусу були етнічними українцями Буковини та Галичини[1].
Історія
ред.Окупація Донбасу
ред.У квітні корпус був розформований, в червні корпус був відновлений в тому ж складі.
Після заняття німцями Ростова-на-Дону 8 травня 1918 року Імператор Вільгельм ІІ видав указ, яким заборонив подальші наступальні операції. У Донбасі дислокувалися війська 11-го австро-угорського корпусу зі штабом у Маріуполі. У Юзівці розмістився штаб 4-ї кавалерійської дивізії[2]. Завданням 11-го корпусу було стеження за дотриманням громадського порядку в регіоні, боротьба з повстанським рухом і контроль за виконанням продовольчих обов'язків України.
З 23 по 24 липня частини корпусу брали участь у придушенні повстання в місті Маріуполь.
11-й корпус покинув Донбас 22 листопада 1918 року.
Загальні відомості
ред.- Розташування штабу — Львів
- Район: Східна Галичина і Буковина
- Військово-допоміжні райони: Бережани, Чернівці, Чортків, Коломия, Станіслав, Тернопіль, Золочів, Львів
- Командир корпусу: генерал кавалерії Десидерій Колосварі де Колосвар
- Призначений: генерал-майор Пітер фон Хофманн
- Начальник штабу: полковник Франц Римль
- Начальник поля: Ладислав Гризецький
- Військовий адміністратор: підполковник Теодоріх Стернат
- Керівник санітарного відділу: старший медичний співробітник 1-го класу Леопольд Теренкочі
- Директор Індентату: військовий начальник 1-го класу Станіслава Комора
- Директор військового будівництва: полковник Карл Лустіг з Преансфельда
Склад
ред.- 11-та піхотна дивізія
- 30-та піхотна дивізія
- Відділ 4-го кавалерійського загону
- Відділ 8-го кавалерійського загону
- 11-та польова артилерійська бригада
- Поїзний відділ № 11
Командування
ред.- Ігнац дворянин фон Корда — III.1915—VII.1916
- ГУґо фон Габерманн — VII.1916—IV.1918, VI.—XI.1918[3]
Пам'ять
ред.- У місті Маріуполі в Кальміуському районі є вулиця Австрійська.
Примітки
ред.- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 21 лютого 2019. Процитовано 20 лютого 2019.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Пиріг Р. Я. Донбас у складі Української гетьманської держави (травень–листопад 1918 року) / НАН України. Стр 13
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 січня 2012. Процитовано 20 лютого 2019.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Джерела
ред.- Пиріг Р. Я. Донбас у складі Української гетьманської держави (травень–листопад 1918 року) / НАН України. Інститут історії України. — К.: Інститут історії України, 2014. — 41 с. — (Студії з регіональної історії. Степова Україна) ISBN: 978-966-02-7396-2
- k.u.k. Kriegsministerium „Dislokation und Einteilung des k.u.k Heeres, der k.u.k. Kriegsmarine, der k.k. Landwehr und der k.u. Landwehr“ in: Seidels kleines Armeeschema – Herausg.: Seidel & Sohn Wien (Ausgabe vom Juli 1914)
- Österreichisches Staatsarchiv/Kriegsarchiv in Wien (Adjustierungsvorschrift für das k.u.k. Heer Wien 1912)
- Glenn Jewison, Jörg C. Steiner: The Austro-Hungarian Land Forces 1848-1918 [Архівовано 3 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Johann C. Allmayer-Beck, Erich Lessing: Die K.u.k. Armee. 1848–1914. Verlag Bertelsmann, München 1974, ISBN 3-570-07287-8
- Stefan Rest: Des Kaisers Rock im ersten Weltkrieg. Verlag Militaria, Wien 2002, ISBN 3-9501642-0-0
- Das k.u.k. Heer im Jahre 1895 Schriften des Heeresgeschichtlichen Museums in Wien – Leopold Stocker Verlag, Graz 1997