Тамплієрський хрест
Тамплієрський хрест (нім. Templerkreuz, Tatzenkreuz; фр. croix pattée, cross formée) — символ чернечо-лицарського Ордену тамплієрів. Різновид грецького хреста, розширеного на кінцях. Від середньовіччя використовується у військовій емблематиці християнських європейських країн. Також — лицарський хрест, кавалерський хрест (пол. krzyż kawalerski), козацький хрест[джерело?].
Типи
ред.
- Варіанти
Передісторія
ред.Печатка
ред.
На ранній печатці тамплієрів зображувався Єрусалимський Храм, а пізніше два вершники — лицар і паломник, що перебуває під його захистом. Згодом печатка змінилася і стала зображати двох лицарів на одному коні, що символізувало бідність і смиренність членів ордену. Пізніше, в XIV столітті, це зображення було розтлумачено як натяк на схильність тамплієрів до одностатевої любові, що зіграло свою роль в знищенні ордена.
Прапор
ред.Кольорами прапора тамплієрів були чорний і білий. Як саме виглядав прапор, точно невідомо, хоча існує декілька версій:
- Дві горизонтальні смуги — чорна зверху і біла знизу. Пізніше подібне забарвлення використовувалася на прапорі Прусського королівства;
- Декілька чорно-білих смуг, що чергуються між собою;
- Чорно-біла клітка, на зразок шахової дошки (підлоги в ложах напрямків сучасного франкмасонства, які вважають себе спадкоємцями тамплієрів, викладені подібним чином).
Історія
ред.В епоху, що передує заснуванню ордена (Перший хрестовий похід), вираз «хрестовий похід» ще не вживався. Учасники цих військових заходів для звільнення Гробу Господнього від влади мусульман називали себе пілігримами, або паломниками, а свої походи — паломництвом. Натхненник Першого хрестового походу, Папа римський Урбан II, що отримав послання з проханням про допомогу від василевса Візантії Олексія Комніна, володінням якого погрожували турки-сельджуки, зібрав в 1095 р. Клермонський собор всієї католицької церкви, де закликав учасників собору виступити в похід для захисту християн Сходу.
Під час своєї промови Папа, в пориві наснаги зірвавши з себе багряницю, став роздирати її на смужки і роздавати їх усім, що погодився виступити в похід. Ці смужки хрестоподібно нашивалися на одяг, тим самим символізуючи уподібнення Христу — виступили на Схід як ніби взяли на себе хрест і понесли його услід Спасителю. Зрозуміло, клаптиків від папського облачення на всіх охочих не вистачило, і іншим довелося виготовити собі хрести з іншої тканини, але, бажаючи бути схожими на тих небагатьох, які як би отримали паломницький хрест і благословення від самого папи, вони також використовували для своїх хрестів тканину червоного кольору. Пізніше, у міру поступової появи у паломників з різних країн Європи зачатків національної самосвідомості, червоні хрести на їх одязі і прапорах стали замінюватися хрестами інших кольорів.
Судячи із записів середньовічного хроніста Матвія Паризького, до XIII століття серед англійських хрестоносців утвердився червоний хрест (хрест Святого Георгія); серед французів — срібний або білий; серед італійців — жовтий або блакитний хрест; серед німців — чорний, серед фламандців — зелений, серед іспанців — пурпуровий, серед шотландців — срібний андріївський хрест. Крім цього були й винятки. Так, наприклад, лицарі Ордена Святого Лазаря в більшості своїй були італійцями, але носили на своїх чорних плащах з білою облямівкою хрест не блакитного, а зеленого кольору.
У той же час червоний хрест продовжував служити загальним символом всіх лицарів, готових пролити свою кров заради звільнення Святої землі, а тамплієри служили як би взірцем і символом всіх хрестоносців. Тому їх одіяння, щити і прапорці на списах прикрашали червоні хрести. Втім, збереглися зображення храмовників зі щитами чорно-білого забарвлення (на зразок їх картатого прапора), а також зі щитами, прикрашеними червоним хрестом на чорно-білому полі, а в деяких випадках — з хрестами не червоного, а чорного кольору, які утвердилися як емблеми іншого військово-чернечого ордену (Тевтонського).
Джерела
ред.- Planché, J.R. The Pursuivant of Arms; or Heraldry Founded upon Facts. London, 1859, p.29
- Barber, Malcolm. The New Knighthood: A History of the Order of the Temple. Cambridge University Press, 1994. p.66 ISBN 0-521-42041-5
Посилання
ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тамплієрський хрест