Ґулльвейґ
Ґулльвейґ (давньоісл. Gullveig — «сила золота») — у скандинавській міфології зла чаклунка — Гейд (давньоісл. Heiðr, «відьма»), яка знає сейдр (чаклунство ванів) і послана ванами на шкоду асам; аси кидали у неї списами, спалювали, але вона живе і донині («Старша Едда», «Пророкування вельви») Тут можна спостерігати за ритуальними жертвопринесеннями, а можливо і символіку обробки руди[1].(На зображенні «Ґулльвейґ» (автор L.Frølich))
| Ґулльвейґ | |
|---|---|
 | |
| Частина від | скандинавська міфологія |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Прихід Ґулльвейґ в Асґард
ред.Прихід Ґулльвейґ до асів став приводом для початку війни асів і ванів — першої війни в світі. Під ім'ям Ґулльвейґ Анґрбода приходить в Асґард в своєму дівочому тілі, стає служницею Фрейї, але як і раніше зберігає вірність Йотунам. Увійшовши в довіру Фрейї, вона стає посланницею богині ванів і багато мандрує з її дорученнями по всіх дев'яти світів в образі ворони, під іменами Льйод або Гна. Зрештою, вона виманює Фрейю з Асґарду, але аси звинувачують її у злому чаклунстві. Тор, заклятий ворог Темної Богині, відправляється на пошуки Ґулльвейґ і повертає її в Асґард. Аси розпалюють велике багаття, кидають Анґрбоду-Ґулльвейґ в вогонь і пронизують її списами тричі.
На третій раз Локі забирає обпалене серце Анґрбоди і проковтує його, приймаючи в себе сутність своєї коханої; після цього, згідно «Пророцтву вьольви», він набув здатності виношувати та народжувати дітей. Не досягнувши успіху в своїх спробах вбити Анґрбоду, аси дали їй друге ім'я — Гейд, що означає «блискуча». Крім того, Гейд — це одне з імен Гель; і під тим же ім'ям Анґрбода виступає в образі провидиці в «Пророцтвах вьольви».
Як мати Ґерд, дружини Фрейра, Анґрбода-Ґулльвейґ перебувала під заступництвом ванів, і спроби асів її знищити були розцінені як напад на ванів. Аси відмовилися виплатити ванам віру — пеню за вбивство родича, і так почалася перша війна між двома родами богів. Ангробда досягла ще одну зі своїх цілей — посіяти між богами ворожнечу[2].
Пророкування вельви (перекл. В. Кривоніс)
ред.Ґулльвейґ створена Ванами чаклунка з золота, яку послали до Мідґарду. Ванам було прикро, що люди славлять Одіна та іших асів, а за ванів і не згадують. Вони вирішили привнести в світ людей жадібність, злість та чвари, обравши посланницею Ґулльвейґ. Своїми чарами вона збентежила душі і розум людей. Люди захотіли небаченої колись розкоші, захотіли, щоб інші працювали на них. Кожен мріяв, щоб йому заздрили, кожен прагнув захопити якомога більше золота. Почалися чвари і війни.[3]
21 Війну пам'ятає, першу у світі, коли Ґулльвейґ
списами кололи, і в залі Високих
спалили ïï,
тричі палили
тричі роджену, часто, багато;
вона й досі живе.
22 Гейд ïï звали,
як входила в хату,
відьма-віщунка,
мудра із посохом;
чари творила, як тільки могла,
чари на розпач,
радість робила
злостивим жінкам.
23 Зійшлися владики
на долі престоли,
священні всі боги,
і радились разом,
що мають аси
взяти за викуп,
чи боги повинні
про викуп забути.
24 Одін пожбýрив
у військо списа,
почав так війну
першу у світі;
знесли огорожу
кріпості асів,
потиснули ворога вани
на полі борні.
25 Зійшлися владики
на долі престоли,
священні всі боги,
і радились разом,
хто небо згубити
зволів підступно,
чи тролям віддати
Ода дружину?
26 Тор сам в бій поринув, сповнений гніву,
- навряд чи всидів би -
такий був завзятий.
Вірні присяги, землею та морем, сильними дані, порушили боги.[4]
Посилання
ред.- ↑ Кальдера, Рейвен (2017). Книга йотунов: работа с великанами Северной традиции.
- ↑ Токарев, Сергей (1991). Мифы народов мира: Энциклопедия : В 2-х т. Российская энциклопедия. ISBN 9785852700162.
- ↑ Пророцтво вельви / Пісні про богів / edda.in.ua. edda.in.ua (укр.). Архів оригіналу за 22 березня 2018. Процитовано 1 березня 2018.
- ↑ 1179?-1241., Snorri Sturluson,; L., Byock, Jesse (2005). The prose Edda : Norse mythology. London: Penguin. ISBN 0140447555. OCLC 59352542.