Імператор Ґо-Момодзо́но (яп. 後桃園天皇, ごももぞのてんのう, ґо-момодзоно тенно; 5 серпня 1758 — 6 грудня 1779) — 118-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 23 травня 1770 — 6 грудня 1779[4].

Імператор Ґо-Момодзоно
яп. 後桃園天皇
Народився5 серпня 1758(1758-08-05)
Кіото, Японія
Помер16 грудня 1779(1779-12-16) (21 рік)
Кіото, Японія
ПохованняTsuki no wa no misasagid
КраїнаЯпонія
Діяльністьсуверен
Знання мовяпонська
Титулімператор Японії
Посадаімператор Японії
РідІмператорський дім Японії
БатькоІмператор Момодзоно
МатиIchijō Tomikod
РодичіІмператор Кокаку, Q110612146?[1], Kōchō-hosshinnōd[2], Q110598338?[3] і Fushimi-no-miya Sadayuki-shinnōd[2]
Брати, сестриFushimi-no-miya Sadamochi-shinnōd
У шлюбі зKonoe Korekod
ДітиYoshiko-naishinnōd
Автограф

Біографія

ред.

Імператор Ґо-Момодзоно народився 23 вересня 1771 року. Він був перший сином Імператора Момодзоно. Матір'ю хлопчика була Ітідзьо Томіко, донька великого державного міністра Ітідзьо Канеки. Новонародженому дали ім'я Хідехіто[5].

9 червня 1759 року принца проголосили спадкоємцем престолу. У 5-річному віці він втратив батька. Зважаючи на малий вік спадкоємця, монарший трон тимчасово посіла принцова тітка і старша сестра покійного правителя Тосіко, яка прийняла ім'я Імператора Ґо-Сакураматі. 6 квітня 1768 року вона надала принцу титул Великого сина Імператора, а в грудні 1769 року склала з себе повноваження і передала небожу престол. 23 травня 1770 14-річний принц пройшов інтронацію і став новим Імператором Японії[5].

Імператор Ґо-Момодзоно був хворобливим, тому державними справами не займався. За своє коротке життя він склав «Щоденник Імператора Ґо-Момодзоно»[6] у 8 книгах та збірку японської поезії «Оцінки монарха Ґо-Момодзоно»[5][7].

Імператор мав лише одну доньку Йосіко. Для збереження династії він зробив своїм названим сином Морохіто з дому принців Кан'їн і проголосив його спадкоємцем. Згодом Йосіко стала дружиною Моріхіто, майбутнього Імператора Кокаку.

6 грудня 1779 року Імператор Ґо-Момодзоно помер у 22-річному віці. Його поховали в гробниці Цукінова[8], на території монастиря Сенрюдзі в районі Хіґасіяма, в Кіото[5][9].

Генеалогічне дерево

ред.
 
(114) Накамікадо
 
(115) Сакураматі
 
(117) Ґо-Сакураматі
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
(116) Момодзоно
 
(118) Ґо-Момодзоно
 
 
 
 
 
 
Наохіто
 
Сукехіто
 
Харухіто
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
(119) Кокаку
 
(120) Нінко
 
(121) Комей
 
(122) Мейджі
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Сукехіра
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Тікако
 
 

Примітки

ред.
  1. https://geocity1.com/okugesan_com/kanninnomiya.htm
  2. а б https://geocity1.com/okugesan_com/fushiminomiya.htm
  3. https://geocity1.com/okugesan_com/tenno3.html#gomomozono
  4. Усі дати подані за європейським календарем.
  5. а б в г Імператор Ґо-Момодзоно // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
  6. яп. 後桃園天皇宸記, ごももぞのてんのうしんき, ґо-момодзоно тенно сінкі.
  7. яп. 後桃園院御点, ごももぞのいんごてん, ґо-момодзоно ін ґотен.
  8. 月輪陵, つきのわのみささぎ, цукі но ва но місасаґі.
  9. Гробниця Цукінова // Офіційна сторінка Управління Імператорського двору Японії. Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 8 липня 2010.

Джерела та література

ред.

Імператор Ґо-Момодзоно // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

  • (яп.) 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994. — P.1057—1058.
  • (яп.) 『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) (Історія Імператорів
  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9.

Посилання

ред.