Імператор Нінко
Імператор Нінко́ (яп. 仁孝天皇, にんこうてんのう, нінко тенно; 16 березня 1800 — 21 лютого 1846) — 120-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 31 жовтня 1817 — 21 лютого 1846[1].
| Імператор Нінко | |
|---|---|
| яп. 仁孝天皇 | |
 | |
| Народився |
16 березня 1800 Кіото, Японія |
| Помер |
21 лютого 1846 (45 років) Кіото, Японія |
| Поховання | Tsuki no wa no misasagid |
| Країна |
 Сьоґунат ЕдоЯпонія |
| Діяльність | суверен |
| Знання мов | японська |
| Титул | імператор Японії |
| Посада | імператор Японії |
| Рід | Імператорський дім Японії |
| Батько | Імператор Кокаку |
| Мати | Kanshūji Tadakod |
| Родичі | Kuni Asahikod |
| Брати, сестри | Masuhito-shinnōd і Katsura-no-miya Takehito-shinnōd |
| У шлюбі з | Ōgimachi Naokod, Hashimoto Tsunekod і Tsunako Takatsukasad |
| Діти | Імператор Комей, Misahito, Prince Katsurad, Princess Sumikod і Chikako, Princess Kazud |
| Автограф |
 |
 | |
Біографія ред.
Імператор Нінко народився 16 березня 1800 року. Він був четвертим сином Імператора Кокаку. Матір'ю хлопчика була старша фрейліна Імператорського двору Кандзюдзі Тадако. Новонародженому дали ім'я Аяхіто та титул принц Юта[2].
1809 року принц був проголошений спадкоємцем трону й отримав титул Великого сина Імператора. У квітні 1817 року батько передав йому посаду Імператора Японії. 31 жовтня того ж року відбулася церемонія інтронцізації нового монарха[2].
Імператор Нінко, так само як і його попередники, займався реставрацією стародавніх обрядів і звичаїв Імператорського двору. Зокрема, він відновив практику надання посмертних імен та титулу тенно японським монархам для прославлення їхніх заслуг. Імператор також розпочав будівництво академії Ґакусюсьо для підвищення освітнього рівня столичної аристократії. Академія була завершена за правління його сина, Імператора Комея і отримала назву Ґакусюїн[2].
21 лютого 1846 року Імператор Нінко помер у 47-річному віці. Його поховали в гробниці Нотіноцукінова[3], на території монастиря Сенрюдзі в районі Хіґасіяма, в Кіото[2][4].
Генеалогічне дерево ред.
| (114) Накамікадо | (115) Сакураматі | (117) Ґо-Сакураматі | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| (116) Момодзоно | (118) Ґо-Момодзоно | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Наохіто | Сукехіто | Харухіто | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| (119) Кокаку | (120) Нінко | (121) Комей | (122) Мейджі | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Сукехіра | Тікако | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки ред.
- ↑ Усі дати подані за європейським календарем.
- ↑ а б в г Імператор Нінко // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
- ↑ 後月輪陵, のちのつきのわのみささぎ, ноті но цукі но ва но місасаґі.
- ↑ Гробниця Нотіноцукінова // Офіційна сторінка Управління Імператорського двору Японії. Архів оригіналу за 9 грудня 2017. Процитовано 7 липня 2010.
Джерела та література ред.
Імператор Нінко // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
- (яп.) 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994. — P.1057—1058.
- (яп.) 『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) (Історія Імператорів
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Імператор Нінко |
- (яп.) Список усипальниць Імператорів Японії // Офіційна сторінка Управління Імператорського двору Японії [Архівовано 12 листопада 2016 у Wayback Machine.]