Відкрити головне меню

Ґеорґ Бількенрот
нім. Bilkenroth Georg
Народився 24 лютого 1898(1898-02-24)[1]
Галле, адміністративний округ Мерзебург[d], Саксонія, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер 20 квітня 1982(1982-04-20)[1] (84 роки)
Громадянство Німецька імперія Німецька імперіяFlag of the NSDAP (1920–1945).svg Третій РейхFlag of East Germany.svg НДРНімеччина Німеччина
Національність німець
Діяльність інженер
Alma mater Клаустальський технічний університет
Сфера інтересів хімія
Заклад Фрайберзька гірнича академія
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор хімічних наук
Член Академія наук НДР
Відомий завдяки: розробив газифікацію вугілля
Діти Клаус-Дітер Бількенрот
Нагороди

Бількенрот Ґеорґ (нім. Georg Bilkenroth; нар. 24 лютого 1898, Галле, Саксонія-Ангальт — пом. 20 квітня 1982, Шторков, Бранденбург, Німеччина) — німецький науковець, хімік, професор, дійсний член Академії наук НДР, член Науково-дослідної ради НДР, лауреат Національної премії НДР (1951).

Його син — професор Клаус-Дітер Бількенрот, Почесний доктор Фрайберзькій гірничій академії.

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Ґеорґ Бількенрот навчався з 1919 по 1923 роки у Клаустальському технічному університеті. З 1923 року працював інженером-технологом (гірничим інженером) на шахті у місті Дойцен, Саксонія[2][3].

У 1937 році Ґеорґ Бількенрот вступив у Націонал-соціалістичну німецьку робітничу партію[4].

Після Другої світової війни, у середині 1945 року був заарештований НКВС та засуджений окружним судом міста Борна[5]. Відбував покарання, з 5 грудня 1945 року, в Спеціальному таборі НКВД № 1, який знаходився в місті Мюльберг. У середині 1946 року, він був переведений до табору в Радянському Союзі. У грудні 1947 року був амністований та повернувся в НДР[6].

Працював технічним директором у конструкторському вугільному бюро НДР. Зіграв важливу роль у розвитку вуглевидобувної промисловості НДР. Спільно з професором Еріхом Раммлером у 1949 році розробив у Фрайберзькій гірничій академії технологію високотемпературної газифікації бурого вугілля. За наукові досягнення у 1951 році нагороджений Національною премією НДР.

У 1955 році став дійсним членом Академії наук Німецької Демократичної Республіки. 1957 році Ґеорґ Бількенрот був призначений заступником голови Науково-дослідної ради НДР при Рада міністрів НДР. Почесний доктор Фрайберзькій гірничій академії (1958).

ПраціРедагувати

  • Die persönlichen Beziehungen zwischen Georg Bilkenroth und Erich Rammler. In: Ein Leben für die Braunkohle. TU Bergakademie Freiberg, 2001, S. 27-36.

ЛітератураРедагувати

  • Ehrenkolloquium zum 65. Geburtstag von Georg Bilkenroth. Dt. Verl. für Grundstoffindustrie Leipzig, 1965. (Freiberger Forschungshefte; A 343)
  • E. Rammler: Nachruf auf Georg Bilkenroth. In: Neue Bergbautechnik 12(1982)9, S. 490-491.
  • Herbert Krug, Karl Heinz Rentrop: Die Erzeugung eines hochfesten, grobstückigen Braunkohlenhochtemperaturkokses (BHT-Koks) im einstufigen Verfahren nach Bilkenroth-Rammler – eine komplexe Aufgabe. Bergakademie Freiberg 1991.
  • W. Naundorf, B. Meyer: Georg Bilkenroth – 100 Jahre. In: Braunkohle ISSN [https://www.worldcat.org/search?fq=x0:jrnl&q=n2:1431-2719 1431-2719]. 50(1998)2, S. 204.
  • Klaus-Peter Meinecke: Bilkenroth, Georg. In: Wer war wer in der DDR? 5. Ausgabe. Band 1, Ch. Links, Berlin 2010, ISBN 978-3-86153-561-4.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118663224 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Georg Bilkenroth: Die Kraft- und Wasserwirtschaft sowie der umgebaute Naß- und Trockendienst der Grube Kraft II bei Deutzen. In: Braunkohle. 1938, Heft 37, S.485-489(нім.)
  3. Siehe Ansprache von Theo Schlösser auf dem 38. Delegiertentage des Ring Deutscher Bergingenieure am 5. Juni 2004, abgerufen am 7. Februar 2015. Die Angabe in „Wer war wer in der DDR?“ ist unrichtig.(нім.)
  4. Harry Waibel: Diener vieler Herren: Ehemalige NS-Funktionäre in der SBZ/DDR. Lang, Frankfurt am Main 2011 ISBN 978-3-631-63542-1 S. 42(нім.)
  5. Wolfgang Schuster: Im Konzentrationslager 1945 - 1950. Eigenverlag, S. 13 und S. 31, ISBN 3-8311-1582-6(нім.)
  6. Anett Grzelak, Hannelore Naß: Verschollen in der Heimat. Bornaer Bürger in den Lagern des NKWD. Borna, 1999(нім.)

ПосиланняРедагувати