Я, робот
«Я, ро́бот» (англ. I, robot) — збірка науково-фантастичних оповідань американського письменника Айзека Азімова, що вийшла 1950 року в американському видавництві «Gnome Press» та яка має великий вплив на сучасну науково-фантастичну літературу, де вперше були сформульовані Три закони робототехніки.
Автор | Айзек Азімов |
---|---|
Назва мовою оригіналу | I, robot |
Країна | США |
Мова | англійська |
Серія | Роботи |
Жанр | наукова фантастика |
Місце | Бостон |
Видавництво | Gnome Press (українською мовою — Веселка) |
Видано | 1950 |
Сторінок | 270 |
Наступний твір | Все про роботів і Інше про роботів |
Неодноразово перевидавалася і перекладалася багатьма мовами. Перекладена і видана українською мовою у 1987 році (перекладач — Д. Грицюк).[1]
Оповідання
ред.- «Роббі»[a]. («Robbie»), 1940;
- «Зачароване коло» («Runaround»), 1942;
- «Логіка» («Reason»), 1941;
- «Впіймати кролика» («Catch that Rabbit»), 1944;
- «Брехун!» («Liar!»), 1941;
- «Загубився робот» («Little lost robot»), 1947;
- «Втеча» («Escape!»), 1945;
- «Доказ» («Evidence»), 1946;
- «Розв'язати протиріччя»[b] («The Evitable conflict»), 1950.
Історія публікації
ред.До початку 1949 року у Айзека Азімова накопичилося достатньо матеріалу для видання окремого збірника про роботів. У березні 1949 року він почав відбирати розповіді і придумав загальну ідею. Тоді у Азімова народилася робоча назва циклу «Mind and Iron» («Розум і Залізо»). Марті Грінберг з видавництва «Gnome Press», який готував видання збірки, запропонував взяти назву оповідання «I, Robot» («Я, робот»), американського письменника фантаста Індо Біндера (1939), яке за змістом ніяк не пов'язане з творами Азімова.[2]
Розповіді про роботів і роботехніку, концепція законів здобули велику популярність і стали основою для цілої подальшої серії творів Азімова, що включає романи «Сталеві печери», «Оголене сонце», «Роботи світанку», «Роботи та Імперія» та інші оповідання, включені у пізніші збірки.
Зміст
ред.Оповідання збірки побудовано у формі інтерв'ю з доктором Сьюзен Келвін в 2057 році, в якому вона ділиться спогадами про свою роботу на посаді штатного робопсихолога світового лідера у виробництві позитронних роботів корпорації U.S. Robots and Mechanical Men, Inc..
Загальна ідея, що об'єднує розповіді збірника, — розв'язання проблем, пов'язаних із роботами, які можна віднести до зіткнення залізної логіки законів робототехніки та людського фактора.
Крім Сьюзен загальні для циклу герої:
- Грегорі Пауелл і Майк Донован — інженери, які на місцях розбираються з некоректним функціонуванням роботів у клієнтів компанії «Ю. С. Роботс»
- Доктор Альфред Леннінг — науковий керівник компанії «Ю. С. Роботс»
- Пітер Богерт — головний математик компанії «Ю. С. Роботс»
- Стівен Баєрлі — політик; робот, що вдало вдає людину.
Час дії: перша половина XXI-го століття.
У всесвіті роботів, незадовго до народження Сьюзен Келвін, (1982 рік) закінчилася світова війна, був винайдений гіпердвигун і позитронний мозок, які наприкінці XX-го століття дозволили почати колонізацію Сонячної системи. 2002 року Альфредом Леннінгом був винайдений перший рухомий робот, що розмовляє.
Місце дії більшості оповідань: планети Сонячної системи. Відповідно до законів будь-яка експлуатація роботів була дозволена тільки за межами Землі. Справді, в суворих умовах інших планет і астероїдів, діяльність роботів була особливо виправдана.
Культурний вплив
ред.Критики відзначають, що образ робота у світовій фантастиці значною мірою сформовано п'єсою «Р.У.Р.» Карела Чапека, де власне і з'явилося вперше слово робот, і оповіданнями Айзека Азімова.
Вперше з'явившись у фантастиці приблизно в 1920-х роках, роботи відразу вийшли з-під контролю людини і почали бунтувати. На противагу цьому строга логіка і технократичний підхід Азімова зробили робота продуктом конвеєрної технології і передбачуваним помічником людини. У Законах робототехніки є свої слабкі місця, що змусило згодом Азімова їх доопрацювати і переглянути. Однак закінчена концепція поведінки робота і поняття робопсихології значно вплинула на авторів, які писали в цьому жанрі наукової фантастики.
Розповіді Азімова мали значний вплив на культуру, науку і виробництво.
- Назва відомої компанії U. S. Robotics, що виробляє модеми, з'явилася як результат впливу оповідань Азімова на засновників фірми[3].
- Корпорація Irobot використовує назву збірки оповідань, як торгову марку автоматичних пилососів, що випускаються нею[4].
- Один з альбомів відомої музичної групи Alan Parsons Project називається «I Robot» (1977). Спочатку альбом мав називатися «I, Robot», але Азімов продав назву за 10 років до цього.
Екранізації і постановки
ред.Розповіді зі збірки послужили основою для телевізійних постанов:
- «Out of unknown» Велика Британія 1965. (За мотивами оповідання «Логіка»)[5]
- «Цей фантастичний світ» СРСР 1987. (За мотивами оповідання «Брехун»)[6]
Фільм «Я, робот» (2004) хоч і базується на ідеях збірки і законах роботехніки, сюжетно ближче до роману Азімова «Сталеві печери» і оповідання «Сни робота».
Цікаві факти
ред.Оригінальний текст Азімова місцями виглядає застарілим. Так наприклад, герої розробляють позитронних роботів за допомогою логарифмічних лінійок.
Ви стоїте лицем до лиця з загадковим позитронних мозком, який, за словами цих геніїв з логарифмічними лінійками, повинен працювати так то і так то[7].
Примітки
ред.- ↑ Українські назви оповідань подано за виданням: Азімов, Айзек. Я, робот: Наук.-фантаст. оповідання: Для серед і ст.шк.віку / Пер.з англ. Д.К.Грицюка; [Передм. О.А. Кутинського]; Мал. Р.П. Сахалтуєва. — К.: Веселка, 1987. — 271 с.: іл.— (Сер. «Пригоди. Фантаст.»)
- ↑ В українському виданні 1987-го року оповідання «The Evitable conflict» відсутнє, за винятком двох останніх абзаців — фактично, епілогу збірки
Джерела
ред.- ↑ Я, робот. Науково-фантастичні оповідання — Київ: Веселка (серії Пригоди. Фантастика). 270 с.
- ↑ The History of the Positronic Robot and Foundation Stories Part 3: 1944—1951
- ↑ U.S. Robotics Press Kit, 2004, p3 PDF format [Архівовано 28 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- ↑ Irobot corporation
- ↑ IMDB profile Out of Unknown
- ↑ Цей фантастичний світ [Архівовано 8 вересня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ оповідання «Логіка»