Відкрити головне меню

Ангелі́на Андрі́ївна Яси́нська (29 липня 1922 — 14 вересня 2017) — український вчений в галузі мінералогії, доцент, завідувач кафедри мінералогії Львівського національного університету (1969—1974), почесний член Українського мінералогічного товариства (з 1991 року).

Ангеліна Андріївна Ясинська
Народилася 29 липня 1922(1922-07-29)
Первомайськ
Померла 14 вересня 2017(2017-09-14) (95 років)
Львів
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Діяльність мінералог
Alma mater Львівський університет
Сфера інтересів мінералогія
Заклад Львівський університет
Посада завідувач кафедри мінералогії ЛНУ
Вчене звання доцент
Науковий ступінь кандидат геолого-мінералогічних наук
Науковий керівник Лазаренко Євген Костянтинович
Відомі учні Зузук Федір Васильович
Семененко Віра Пантеліївна
Нагороди
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «Захиснику Вітчизни»
Ювілейна медаль «60 років визволення України від фашистських загарбників»
Медаль «70 років визволення України від фашистських загарбників»
Ювілейна медаль «70 років Перемоги над нацизмом»
Орден Вітчизняної війни I ступеня
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За трудову доблесть»
Медаль «За трудову відзнаку»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «20 років перемоги у ВВВ»
Медаль «30 років перемоги у ВВВ» Медаль «40 років перемоги у ВВВ»
Медаль «Ветеран праці»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль Жукова
Медаль «50 років перемоги у ВВВ»
Ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Ювілейна медаль «65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

ЖиттєписРедагувати

Народилася 29 липня 1922 року в місті Первомайську, нині Миколаївської області, в учительській родині. Українка. У 1935 році разом з батьками переїхала до Дніпропетровська, де з відзнакою закінчила 10 класів середньої школи № 75. У 1939 році вступила на геологорозвідувальний факультет Дніпропетровського гірничого інституту. У 1940 році перевелась на геологічний факультет Львівського університету.

З початком німецько-радянської війни евакуювалась у східні райони СРСР. У березні 1942 року добровільно пішла на фронт. Воювала навідником-приладистом у 1077-му зенітно-артилерійському полку 87-ї дивізії ППО, брала участь в обороні Сталінграда. У 1945 році єфрейтор А. А. Ясинська демобілізувалась і продовжила навчання.

У 1948 році з відзнакою закінчила геологічний факультет Львівського університету й вступила до аспірантури, де навчалась під керівництвом Євгена Лазаренка. У 1951 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Залежність властивостей цинкових обманок від хімічного складу» (її опонентами були Микола Бєлов й Іларіон Шафрановський). У 1952 році А. А. Ясинській присвоєно науковий ступінь кандидата геолого-мінералогічних наук і вчене звання доцента.

З 1952 року — доцент кафедри мінералогії Львівського університету. У 1969—1974 роках — завідувач кафедри мінералогії, а з 1974 й до виходу на пенсію у 2000 році — доцент цієї ж кафедри. Вела профільний курс «Мінералогія» для студентів-геохіміків, а також спецкурси «Мінераграфія», «Геохімія екзогенних процесів», «Геохімічна спеціалізація і рудоутворення», «Спецметоди досліджень у мінералогії». Їй належить уведення в навчальний процес нового спецкурсу «Основи космічної мінералогії».

Наукова діяльністьРедагувати

Наукова діяльність А. А. Ясинської доволі багатогранна і стосувалась різних проблем мінералогії. Її наукові розробки можна згрупувати в чотири головні напрями: космічна мінералогія; регіональна мінералогія; характеристика окремих мінералів та їхній типоморфізм; методи мінералогічних досліджень.

У творчому доробку А. А. Ясинської близько 140 опублікованих наукових праць, у тому числі чотири монографії, низка рецензій і статей з історії мінералогії. Нею розроблені й опубліковані робочі програми та методичні розробки зі спецкурсів, які вона вела. Переклала українською мовою 3-тє, виправлене і доповнене, видання книги С. А. Вахромеєва «Руководство по минераграфии», опублікованої під назвою «Посібник з мінераграфії».

Нагороди і почесні званняРедагувати

Нагороджена орденом «За мужність» 3-го ступеня (14.10.1999), радянським орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня (11.03.1985) і багатьма медалями.

Також нагороджена медалями В. І. Лучицького (2002) та імені Є. К. Лазаренка (2006)[1], нагрудним знаком «За відмінні успіхи в роботі» МВССО СРСР (1979), Почесною грамотою МВССО СРСР (1986).

Почесний член Українського мінералогічного товариства (з 1991 року).

ДжерелаРедагувати

  • «В ім'я життя» — К.: Україна, 2005. — С. 281—283.
  • «Мінералогічний збірник». — 2002. — № 52, вип. 2. — С. 198—203.
  • «Мінералогічний збірник». — 2012. — № 62, вип. 2. — С. 320—324.

ПриміткиРедагувати