Яремко Володимир Миколайович

футболіст

Володимир Миколайович Яремко (нар. 27 жовтня 1972, Вінницька область) — український футболіст, що грав на позиціях як нападника, так і півзахисника та захисника. Більшу частину кар'єри провів у вінницькій «Ниві» (яка деякий час мала назву ФК «Вінниця») та київському армійському клубі, грав також за кілька інших українських команд різних дивізіонів, а також у вищих лігах Словаччини та Казахстану.

Ф
Володимир Яремко
Особисті дані
Повне ім'я Володимир Миколайович Яремко
Народження 27 жовтня 1972(1972-10-27) (51 рік)
  Вінницька область, СРСР
Зріст 175 см
Вага 70 кг
Громадянство  Україна
Позиція нападник, півзахисник, захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив виступи
Юнацькі клуби
ШІСП (Київ)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1989 СРСР «Волинь» 3 (0)
1990-1991 СРСР «Нива» (Вінниця) 28 (0)
1992 Україна «Нива» (Вінниця) 11 (0)
1993 Україна ЦСК ЗСУ (Київ) 23 (1)
1993-1994 Україна ФК «Бориспіль» 27 (0)
1994–1995 Україна «Нафтохімік» (Кременчук) 37 (1)
1996 Україна ЦСКА (Київ) 28 (4)
1997   Україна ЦСКА-2 (Київ) 2 (0)
1997 Словаччина «Хемлон» (Гуменне) 3 (0)
1997-1998 Україна ЦСКА (Київ) 1 (0)
1997-1998   Україна ЦСКА-2 (Київ) 21 (0)
1999-2002 Україна «Вінниця» 42 (0)
1999   Україна «Нива» (Вінниця) 1 (0)
2003 Україна «Енергетик» (Бурштин) 19 (1)
2004 Україна «Освіта» (Бородянка) 2 (0)
2005 Казахстан «Ордабаси» 1 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єра ред.

Володимир Яремко народився у Вінницькій області, і є вихованцем київського спортінтернату. Після закінчення навчання у спортінтернаті у сімнадцятирічному віці запрошений до складу луцької «Волині» разом із Володимиром Гащиним, Сергієм Ковальовим та Віталієм Мінтенком, проте у переможному для волинян турнірі команд другої ліги зіграв лише три матчі[1], що не дозволило йому отримати золоті медалі переможців чемпіонату УРСР. Із наступного сезону Володимир Яремко грав за команду з рідної області — вінницьку «Ниву», яка два останні сезони у чемпіонатах СРСР грала у так званій буферній зоні другої ліги. У 1992 році Яремко грав за вінницьку команду в першому незалежному чемпіонаті України у вищій лізі, та зіграв у цьому чемпіонаті 8 матчів. Другий чемпіонат України Яремко розпочав у «Ниві» вже у першій лізі, а з початку 1993 року став гравцем київського ЦСКА, який на той час мав назву ЦСК ЗСУ, та грав у нижчих українських лігах. З початку сезону 1993—1994 Володимир Яремко став гравцем пристоличного клубу ФК «Бориспіль», за який протягом сезону зіграв 27 матчів, та з клубом став переможцем турніру другої ліги.[2] Після виграного з бориспільським клубом турніру Яремко став гравцем першолігового кременчуцького «Нафтохіміка», у якому за півтора року зіграв 37 матчів. З початку 1996 року Володимир Яремко знову повернувся до складу ЦСКА, який у цьому році у зв'язку із розформуванням «ЦСКА-Борисфена» зробив стрибок із другої ліги до вищої. У вищій лізі Яремко зіграв 12 матчів, а з початку 1997 року поїхав на футбольні заробітки до Словаччини, де зіграв 3 матчі за місцевий клуб «Хемлон» у найвищому словацькому дивізіоні. За півроку футболіст повернувся до ЦСКА, але у вищій лізі за сезон зіграв лише 1 матч, переважно проводячи ігровий час у друголіговому фарм-клубі армійців ЦСКА-2 (Київ). Після деякої перерви у футболі з початку сезону 1999—2000 знову став гравцем вінницької команди, яка на той час мала назву «Вінниця». За два з половиною роки Яремко зіграв за вінницький клуб 42 матчі. З початку 2003 року Футболіст став гравцем друголігового бурштинського «Енергетика», а у липні 2004 грав за бородянську «Освіту», проте зіграв за неї лише 2 матчі. На початку 2005 року Володимир Яремко вирішив спробувати свої сили в казахському клубі «Ордабаси», проте зіграв у ньому лише 1 матч, та повернувся в Україну. Казахський клуб виявився останнім професійним клубом у кар'єрі футболіста. Після завершення виступів у професійних клубах Володимир Яремко виступав за аматорські клуби Вінницької області.

Досягнення ред.

Примітки ред.

  1. ФК «Волинь» — Статистика. Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 11 серпня 2016.
  2. Перший тріумф «Борисфена». Архів оригіналу за 30 квітня 2015. Процитовано 11 серпня 2016.

Посилання ред.