Ян Юлій Лоренцович

Ян Юлій Лоренцович (лат. Joannes Julius Lorencowicz) — львівський міщанин, лавник (1620—1631) райця (1631—1645) та війт (1636—1637, 1639—1640, 1644). Бурмистр королівський (1634, 1638), бурмистр радецький (1643) та бурмистр поспільства (1645).

Ян Юлій Лоренцович
лат. Joannes Julius Lorencowicz
Ян Юлій Лоренцович
Лев Лоренцовича
J Julius Lorencowicz coat of arms.png
ґмерк Яна Юлія Лоренцовича

Час на посаді:
1634, вперше — 1645, востаннє

Райця Львова
Час на посаді:
1631 — 1645

Війт Львова
Час на посаді:
1636, вперше — 1644, востаннє

Помер1645(1645)
ГромадянствоPOL Lwów 1 COA.svg Львів
ПідданствоChorągiew królewska króla Zygmunta III Wazy.svg Річ Посполита

ЖиттєписРедагувати

Син Яна Лоренцовича — міського райці, купця та аптекаря, що відкрив одну з перших в місті аптек.

Під час конфлікту між львівським бургомістром Бартоломеєм Уберовичем та київським православним шляхтичем Самійлом Немиричем попросив допомоги у брацлавського воєводи князя Олександра Заславського. Той надав роту жовнірів, які проходили через Львів, Лоренцович на їх чолі кинувся в погоню за Немиричем, догнав за три милі після Заслава, відбив Уберовича. Немирича було піймано, заковано, відправлено за замок у Заславі. Лоренцович від міста отримав винагороди: дім на площі Ринок на 20 років, а з ініціативи Кампіана — «громадянський вінець».[1] За ініціативою Кампіана біля ратуші поставили статую левa (лев Лоренцовича).

Мав стосунок до розгляду справи між Яном Алембеком та магістратом.[2] Він або батько залишив у спадок 40 картин.[3] У своєму помешканні мали 62 пишних килими.[4] 9 травня 1609 року Ян Лоренцович підписав привілей щодо статуту львівської аптекарської корпорації, який 26 січня 1611 року затвердив король.[5]

ПриміткиРедагувати

  1. Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku… — S. 69.
  2. Там само. — С. 95—97.
  3. Там само. — С. 152.
  4. Там само. — С. 158.
  5. Економічні привілеї… — С. 725.

ДжерелаРедагувати