Ян Тінберґен
Ян Тінберген (нід. Jan Tinbergen, *12 квітня 1903 — †9 червня 1994) — голландський економіст, разом з норвежцем Раґнаром Фрішем став першими лауреатами тільки що заснованої Нобелівської премії з економіки «За створення та застосування динамічних моделей до аналізу економічних процесів»[8].
.jpg)
Біографія ред.
Ранні роки, освіта ред.
Народився Ян 12 квітня 1903 року у Гаазі в родині вчителя середньої школи, лінгвіста Дірка Корнеліуса й Жаннет Тінберген. Він був старшим із п'ятьох дітей. Двоє з братів Я. Тінбергена, Ніколас і Лююк, стали професорами зоології.
1922–1926 рр. Я. Тінберген навчався на фізичному факультеті Лейденського університету. 1929 р. здобув докторський ступінь із фізики[9].
Зрілий вік ред.
Я.Тінберген один із перших почав застосовувати математичний апарат до вивчення економічних процесів і створювати моделі для їхнього опису[10]. Для проходження альтернативної служби був направлений на роботу в тюремну адміністрацію м.Роттердама, а потім у м. Гаага, у Центральне бюро статистики при уряді Нідерландів.
1929 року Я.Тінберген одружився з Твані де Віт, дочкою армійського офіцера, в них народилося чотири дочки. 1931 р. Я.Тінберген читав лекції зі статистики в Амстердамському університеті. З 1933 р. працював професором економіки в Нідерландській школі економіки (м. Роттердам).
1936–1938 рр. Я.Тінберген був направлений на роботу в Лігу Націй у Женеві. Разом із колегами-економістами (включаючи Р.Фріша) заклав основи економетрики, що поєднала статистику й економічний аналіз.
1946–1955 рр. Я.Тінберген — директор Центрального бюро статистики Нідерландів. 1947 р. його обрали президентом міжнародного економетричного товариства.
З 1956 р. він працював у Нідерландській школі економіки за спеціальністю «планування економічного розвитку».
У 60-ті роки виконував функції консультанта-радника при урядах Індії, Єгипту, Туреччини, Суринаму, Чилі, Індонезії, Сирії, Іраку й Лівії, консультував міжнародні організації — Всесвітній банк, Європейське об'єднання вугілля й сталі, різноманітні підрозділи ООН. З 1966 р. по 1972 р. Я.Тінберген був головою Комітету планування розвитку ООН.
Нобелівська премія та інші досягнення ред.
У 1969 році Я.Тінбергена і Р.Фріша нагородили Нобелівською премією з економіки «за розвиток і застосування динамічних моделей до аналізу економічних процесів». На початку 70-х років він проаналізував розподіл особистих прибутків. 1973–1975 рр. працював професором у Лейденському університеті.
Останні 20-років життя присв'ятив пошуку шляхів розв'язання глобальних світових проблем і побудови оптимального економічного устрою суспільства[8][10]. Я.Тінберген був редактором часопису «Внесок в економічний аналіз». Помер 9 червня 1994 році.
Примітки ред.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ а б Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- ↑ https://www.universiteitleiden.nl/dossiers/de-universiteit-en-de-oorlog/cleveringaleerstoel
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ а б в г Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ https://www.econometricsociety.org/society/organization-and-governance/fellows/memoriam
- ↑ а б Фінансова діяльність суб'єктів підприємництва. Навчальний посібник О. М. Кравчук, В. П. Лещук. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 16 травня 2011.
- ↑ Нобелівський Лауреат Ян Тінберген (Tinbergen). Архів оригіналу за 9 листопада 2017. Процитовано 16.5.2011.
- ↑ а б Т. О. Коноваленко, Р. О. Вайтешонок, І. Ю. Бойко (2010). Т. В. Куриленко (ред.). Економічний олімп: лауреати Нобелівської премії з економіки 1969-2009 рр (бібліографічний покажчик). Київ: ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». с. 148.
{{cite book}}: Cite має пустий невідомий параметр:|авторлінк=(довідка)[недоступне посилання з травня 2019]
Посилання ред.
- Тинберхе // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.