Ян Спєвак
Ян Спєвак, (18 липня 1908 Гола Пристань, Збур'ївська волость, Дніпровський повіт, Таврійська губернія — 22 грудня 1967 Варшава, Польща) — польський поет, есеїст та перекладач. Чоловік поетеси Анни Каменьської, батько соціолога Павла Спєвака.
| Ян Спєвак | |
|---|---|
| Ян Спєвак | |
 | |
| Народився |
18 липня 1908 Гола Пристань, Збур'ївська волость, Дніпровський повіт, Таврійська губернія |
| Помер |
22 грудня 1967 (59 років) Варшава, Польща ·карцинома |
| Поховання | Військові Повонзки |
| Країна |
.svg){kind=small} Республіка Польща |
| Місце проживання | 13 Joteyki Street in Warsawd |
| Діяльність | література |
| Галузь | література[1], переклад[1] і літературна критика[1] |
| Знання мов | польська, українська, болгарська |
| У шлюбі з | Anna Kamieńskad |
| Діти | Paweł Śpiewakd |
Біографія ред.
Він народився в українському селі Гола Пристань у сім'ї євреїв, син батька Леона та матері Клари. Він провів своє дитинство у Херсоні, потім разом із родиною переїхали до Польщі та оселився у Рівному на Волині. Він вивчав польську мову у Львові та Варшаві. Він асоціювався з групою поетів лівих, які друкували свої вірші в соціалістичному виданні «Сигналі» та «Лівий слід». Період Друга світова війна провів у Радянському Союзі.
У 1948 році він одружився з поетесою Анною Каменською (1920—1986). У них було два сини: Ян Леон (1949—1988), журналіст, письменник і громадський діяч, Павло, соціолог (1951—2023).
Повернувся до Варшави в 1950 році. Він був членом редакції літературного щомісячника Сьогодняшній день. Він опублікував багато томів поезії, включаючи переклади творів з російської та болгарської літератури. Разом зі своєю дружиною Анною Каменською він переклав п'єси Горького, а у співпраці з Северином Поллак опублікував літературну публікацію в 1955 році Юзефа Чеховича. Він є автором антологій, літературних етюдів, нарисів та спогадів інших поетів (у тому числі Константи Ільдефонс Галчинський, Станіслав Пєнтак, Зузанна Ґінчанка). Він отримав у 1966 р. болгарський орден Кирила та Мефодія за переклади з болгарської мови, що містяться в антології «О, ліс, зелений ліс». Його вірші містяться у понад десятка антологій польської поезії, виданих іноземними мовами.
Він помер від раку[2] у Варшаві і похований на Повонзківському цвинтарі у Варшаві[3] .
Щороку з [1968] у Свідині відбувається загальнодержавний польський поетичний конкурс імені Яна Спєвака та (з 2005 року) також Анни Каменьської, один із найстаріших конкурсів у Польщі.
Творчість ред.
Поезія ред.
- 1938: Степові вірші (Wiersze stepowe)
- 1953 рік: Досвід (Doświadczenia)
- 1957: Карусель (Karuzela)
- 1958 рік: Зелені птахи (Zielone ptaki)
- 1960: Наївні діалоги (Dialogi naiwne)
- 1963: Спуск у кратер (Zstąpienie do krateru)
- 1966: Учні піску: вибрана поезія (1933—1963) (Źrenice piasku: poezje wybrane)
- 1967: Анна (Anna)
- 1969: Падіння (Ugory)
Ескізи та спогади ред.
- 1965: Дружби та ворожість (Przyjaźnie i animozje)
- 1971: Працьовитий сюрприз (Pracowite zdziwienia)
Примітки ред.
- ↑ а б в Czech National Authority Database
- ↑ Twardowski, Jan. Śpieszmy się kochać. Процитовано 5 січня 2013.
- ↑ Wyszukiwarka cmentarna — Warszawskie cmentarze. Архів оригіналу за 13 липня 2020. Процитовано 13 липня 2020.