Вікіпедія

Ян Генрик Розен

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Розен.

Ян Генрик Розен (англ. Jan Henryk de Rosen; 25 лютого 1891, Варшава — 22 серпня 1982, Арлінгтон, США) — польський художник напряму сецесії 20 століття, відомий майстер сакрального живопису. Робив фрески, ескізи до вітражів, станкові картини. Працював у Львові, Відні, Перемишлі, Вашингтоні.

Ян Генрик Розен
Jan Henryk de Rosen
Вірменський собор, м. Львів
При народженніJan Henryk de Rosen
Народження25 лютого 1891(1891-02-25)
Варшава
Смерть22 серпня 1982(1982-08-22) (91 рік)
 Арлінгтон, біля Вашингтона
ПохованняColumbia Gardens Cemeteryd
Національністьполяк єврейського походження
КраїнаПольща, США
Жанррелігійні композиції, фрески, вітражі
НавчанняЛьвівська політехніка
Діяльністьхудожник
НапрямокСецесія, реалізм
Роки творчості1921—1981
Покровительархієпископ Йосиф Теодорович, дипломат у США Єжи Потоцький
Творирелігійні композиції, фрески, вітражі
БатькоJan Rosend
Роботи в колекціїНаціональний музей у Варшаві
Нагороди
Кавалер ордена Святого Григорія Великого Кавалер ордена Почесного легіону Командорський хрест ордена Відродження Польщі Академічний лавр
Автограф
CMNS: Ян Генрик Розен у Вікісховищі

Життєпис

ред.

Народився 25 лютого 1891 року у Варшаві в родині єврейського художника-баталіста Я. де Розена, який був його першим вчителем.

Дитиною вивезений до Парижу, де мешкав разом з сестрами. Одна з них стала скульптором (Софія де Розен, 1897—1975). Освіту отримав у Швейцарії та Баварії (Мюнхен).

1914 року брав участь в першій світовій війні, служив у полку французьких кірасирів. Мав кілька нагород, серед яких і Орден почесного легіону.

З 1921 року жив на Галичині за польської окупації. Як військовий, перебував у казармах міста Броди. Як особа з доброю освітою — був запрошений до праці в Міністерстві закордонних справ. Приблизно з цього ж року займався в муніципальній школі декоративно-ужиткового мистецтва і живопису. Як художник дебютував у колективній виставці «Групи 12».

Талановитий художник в галузі сакрального мистецтва, Ян Генрик звернув на себе увагу львівського вірменського архієпископа Йосифа Теодоровича. Останній сприяв замовленню на фрески у Вірменському соборі Львова (створені у 1926—1929 роках).

У 1930-х роках запрошений на посаду професора до Львівської політехніки.

1936 — створив фрески в семінарській каплиці міста Перемишль.

1937 — відбув у США на запрошення польського дипломата, графа Єжи Потоцького, від якого отримав замовлення на створення картини «Король Ян ІІІ Собєський під Віднем». 9 листопада 1938 року відзначений Золотим академічним лавровим вінком за «видатні заслуги для польського мистецтва загалом»[1]. Розуміючи загрозу з боку нацистів у разі повернення до Європи, Розен став громадянином США.

Працював майстром живопису, вітражів. Серед останніх творів митця — картини для папи римського Івана Павла ІІ.

1982 — помер у Арлінгтоні (біля Вашингтона), США.

Вибрані твори

ред.

Фрески (Вірменський собор), м. Львів

ред.
  •  
    Усіче́ння голови св. Івана Хрестителя
  •  
    Благовіщення Богородиці
  •  
    Поховання св. Оділона
  •  
    Уділення Святих Таїнств
  •  
    Вшанування вифлеємських пастухів

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Odznaczenia Wawrzynem akademickim // Gazeta Lwowska. — 10 listopada 1938. — № 256. — S. 2.

Джерела

ред.
  • Zofia Broniek Podkowiański Słownik Biograficzny. Jan Henryk Rosen (1891—1982) [Архівовано 28 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Podkowiański Magazyn Kulturalny. — nr 33. — jesień 2001. (пол.)
  • Jurij Smirnow (31 травня 2007). Mozaiki Józefa Mehoffera i malowidła Jana Henryka Rosena w Katedrze Ormiańskiej we Lwowie. culture.pl (пол.). Kultura polska. Архів оригіналу за 8 липня 2021. Процитовано 21 березня 2021.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ян_Генрик_Розен&oldid=43243953