Януш Стеінгофф (пол. Janusz Steinhoff; 24 вересня 1946, Гливиці) — польський інженер і політик. У 1997—2001 роках — міністр економіки, а з 2000 по 2001 рік — віцепрем'єр-міністр в уряді Єжи Бузека, член Сейму X, I і III скликання, голова партії Центр у 2004—2008 роках.

Януш Стеінгофф
пол. Janusz Steinhoff
Janusz Steinhoff.jpg
Народився 24 вересня 1946(1946-09-24) (74 роки)
Гливиці, Сілезьке воєводство
Країна Flag of Poland.svg Польща
Діяльність державний службовець, політик, гірничий інженер
Alma mater Silesian University of Technologyd
Науковий ступінь доктор технічних наук (1985)
Знання мов польська
Заклад Silesian University of Technologyd і Polish Chamber of Commerced
Членство Солідарність і National Development Councild
Посада член Сейму Польщі[d] і Deputy Prime Minister of the Republic of Polandd
Партія Solidarity Electoral Actiond, Centre Partyd, Solidarity Citizens' Committeed, Party of Christian Democratsd, Q9143298? і Conservative People's Partyd
Нагороди
Хрест свободи та солідарності Орден «За заслуги» III ступеня Командорський хрест ордена Відродження Польщі офіцерський хрест ордена Відродження Польщі

ЖиттєписРедагувати

У 1974 році закінчив гірничий факультет Сілезького технологічного університету, де в 1985 році здобув ступінь доктора[1]. Є фахівецем у галузі переробки твердих корисних копалин, гірничої справи, охорони навколишнього середовища, процесів реструктуризації гірничих робіт. У період 1974—1975 років працював у Закладах з проектування та механізації вугільної промисловості у Глівицях, а в 1976—1989 та 1994—1997 роках працював науково-педагогічним працівником на гірничому факультеті своєї альма-матер[2].

У 1980 році він був співзасновником «Солідарності» в Сілезькому технологічному університеті[3]. У 1981—1989 роках він брав активну участь у підпіллі та опозиції. Під час засідань круглого столу від імені «Солідарності» був експертом у галузі гірничодобувної промисловості та охорони навколишнього середовища.

Був депутатом Сейму X, I і III скликання, послідовно від Громадського комітету, Християнсько-демократичної партії та Виборчої акції «Солідарність»[2]. У 2001 році він балотувався до Сейму з виборчого списку «Солідарність», який не отримав жодного місця у парламенті.

У 1990—1994 роках був президентом Державного гірничого управління, а в 1996—1997 роках — віце-президентом Регіональної торгової палати в Катовіце.

З 31 жовтня 1997 року по 19 жовтня 2001 року він був міністром економіки в уряді Єжи Бузека; з червня 2000 року він також був віцепрем'єр-міністром, а з липня 2001 року тимчасовим керівником Міністерства зв'язку. У 2002 році він став віцепрезидентом SKL-Ruch Nowa Polski[4]. У 2004 році був співзасновником партії «Центр», а 27 листопада 2004 року став її головою. 2 вересня 2008 року партію було вилучено з реєстру.

У 2002—2007 роках він був президентом правління Centrum Banku Śląskiego у Катовіце[5]. У 2010 році Президент Республіки Польща Лех Качинський призначив його членом Ради національного розвитку[6]. Того ж року він підтримав Анджея Олеховського на президентських виборах.

Тим часом він став головою ради Регіональної торгової палати в Катовіце, а також головою ради Польської торгової палати[7][8].

НагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. dr inż. Janusz Steinhoff. nauka-polska.pl. 
  2. а б Parlamentarzyści - Pełny opis rekordu. bs.sejm.gov.pl. Процитовано 2021-04-13. 
  3. Janusz Steinhoff – Encyklopedia Solidarności. web.archive.org. 2018-04-30. Процитовано 2021-04-13. 
  4. Ludzie Wprost - Janusz Steinhoff. archive.is. 2012-07-13. Процитовано 2021-04-13. 
  5. Zarząd - CENTRUM BANKU ŚLĄSKIEGO SP. Z O.O.,KRS 0000047713 | KRS on-line Info Veriti. krs.infoveriti.pl. Процитовано 2021-04-13. 
  6. Oficjalna strona Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej / Archiwum Lecha Kaczyńskiego / Narodowa Rada Rozwoju / Skład Rady. www.prezydent.pl. Процитовано 2021-04-13. 
  7. Janusz Steinhoff- Przewodniczący Rady - Regionalna Izba Gospodarcza w Katowicach. web.archive.org. 2017-04-29. Процитовано 2021-04-13. 
  8. Rada | Krajowa Izba Gospodarcza. web.archive.org. 2017-10-15. Процитовано 2021-04-13. 
  9. Про нагородження відзнакою Президента України - орденом" За заслуги". Офіційний вебпортал парламенту України (uk). Процитовано 2021-04-13. 
  10. Postanowienie Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 20 maja 2014 r. o nadaniu odznaczeń. isap.sejm.gov.pl. Процитовано 2021-04-13. 
  11. Postanowienie Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 15 lutego 2005 r. o nadaniu orderów. isap.sejm.gov.pl. Процитовано 2021-04-13. 
  12. Postanowienie Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 8 grudnia 2017 r. o nadaniu orderów. isap.sejm.gov.pl. Процитовано 2021-04-13.