доктор[1] Володи́мир Яно́вич (1869, Солотвин, повіт Надвірна — 23 грудня 1931[2], Станиславів) — український галицький лікар-терапевт, громадсько-культурний діяч, почесний член товариства «Просвіта», організатор політичного, просвітнього й громадського життя Станиславівщини, філантроп, меценат, член УНДО.

Янович Володимир
Народився 1869
Солотвин, Богородчанський район, Івано-Франківська область
Помер 23 грудня 1931(1931-12-23)
Станиславів, Польська Республіка
Поховання Личаківський цвинтар
Країна  Австро-Угорщина
 ЗУНР
 УНР
Діяльність лікар
Alma mater Віденський університет
Партія УНДО
Діти Ірина Янович

Життєпис ред.

Народився в Солотвині Богородчанського повіту на Прикарпатті в учительській сім'ї.

Медичну освіту здобув у Віденському університеті, провадив приватну практику у Станиславові. Довголітній, вельми заслужений голова філії «Просвіти» в Станиславові (у 1910—1912 роках), після Першої світової війни), своїм коштом створив «Селянську бурсу» для гімназистів. Один із засновників Українського лікарського товариства, «Кредитової спілки», товариств «Сокіл», «Зоря». У період ЗУНР очолював повітовий відділ влади, був головою санітарного відділу міської управи.[2]

Старша дочка — Ксеня Лебедович — закінчила медицину, емігрувала до США; молодша — Марія — закінчила філософію в університеті, була вчителькою у гімназії сестер-василіянок, вступила до ЧСВВ і, як мати Ірина, відійшла у вічність у Львові.

Володимир Янович помер у Станиславові 23 грудня 1931 року. Похований у Львові на 68 полі Личаківського цвинтаря в родинній гробниці. Крім нього в гробівці спочивають: донька Марія — мати Ірина ЧСВВ (1902—1982) та ще дві сестри ЧСВВ: с. Емелія Волошин (1894—1987) і с. Макарія Керницька (1910—1986)[3].

Примітки ред.

  1. Олег Павлишин. Організація цивільних влади ЗУНР у повітах Галичини (листопад — грудень 1918 року). Архів оригіналу за 7 жовтня 2014. Процитовано 25 лютого 2015.
  2. а б Український медичний календар на 2013 рік. Архів оригіналу за 16 січня 2014. Процитовано 14 січня 2014.
  3. Криса Л., Фіґоль Р. Личаківський некрополь. Путівник. — Львів 2006. — С. 376. — ISBN 966-8955-00-5.

Джерела ред.

Посилання ред.