Янг-Соух-тегін (д/н — 589) — тегін Пайкендського володіння (південнозахідної Трансоксіани) в Тюркському каганаті в 587589 роках. У китайських джерелах відомий як Янсу-тегін та Ян Сук, у перських — Шир-і Кішвар (ШИрі Кішвару) та Шаба (Саве-шах), в уйгурських — Дулу-хан.

Янг-Соух-тегін
Помер 589
Герат
Батько Кара-Чурин-Тюрк
Діти Тун-Ябгу-каган, Шегуй, Басил-тегін, Bagha Shadd і Нірі-каган

ЖиттєписРедагувати

Другий син ябгу-тардуша Кара-Чурин-Тюрка. Відомостей про більшу частину життя обмаль. 587 року відзначився в поході проти Талоп'єн Апа-хана, що захопив значну частину Трансоксіани. Після поразки того в битві біля Ікару (поблизу Бухари) Янг-Соух-тегін отримав у володіння Пайкенд і Бухару (фактично Бухарську Согдіану).

Доклав зусиль для відновлення міст, сприяв торгівлі. Йому приписується спорудження шахристану Бухари, а також кількох поселень у Бухарській оазі, зокрема Мамастін, Сакматін, Самтін і Фараб. Також поступово став фактичним намісником західної Трансоксіани.

589 року під час першої війни з Персією очолив тюркське військо. Спочатку йому вдалося захопити значну частину Хорасану. Щоб виграти час, шах Ормізд IV направив до тюрків посла Хуррад-Бурзіна. Прибувши в ставку Янг-Соух-тегіна, перський посол навмисно затягував перемовини, чекаючи, коли з'явиться армія Бахрама Чубіна. Найімовірніше, також Хуррад-Бурзін переконав Янг-Соух-тегіна йти до центру Держави Сасанідів, а до Герату. В битві біля Герату тюрки зазнали тяжкої поразки, а Янг-Соух-тегін загинув.

Пайкендське володіння перейшло до його сина Буюрука.

ДжерелаРедагувати

  • Гумилёв Л. Н. Древние тюрки. — СПб.: СЗКЭО, Издательский Дом «Кристалл», 2002. — С. 576. — ISBN 5-9503-0031-9. (рос.)
  • Ötüken'den İstanbul'a Türkçenin 1290 Yılı (720—2010) Sempozyumu: bildiriler = From Ötüken to İstanbul, 1290 Years of Turkish (720—2010): papers. Ölmez, Mehmet. İstanbul: İstanbul Büyükşehir Belediyesi. 2011. ISBN 9786055592738