Відкрити головне меню
Проект герба Туреччини з Асеною (1925)

Асе́на (тур. Asena), або Аші́на (тур. Aşina; кит. 阿史那, піньїнь: āshǐnà) — в тюркській міфології та тенгріанстві чарівна сіра (блакитна) вовчиця, від якої походять тюркські народи [1][2][3][4][5]. За легендою, вона врятувала пораненого хлопчика, який чудом вижив після вимордування китайськими солдатами кочівницького поселення в степу. Вовчиця втекла із ним до Уйгурських гір, до земель іраномовного народу тохарів. Там вона вигодувала і виростила юнака, а потім зачала від нього й дала життя новим істотам — напів-людям, напів-вовкам. Їхнім лідером став легендарний Ашіна, пращур роду Ашінів, представники і нащадки яких правили Тюркським каганатом та іншими тюркськими кочовими державами[6][7]. За іншими легендами, сірий вовк бозкурт (Bozkurt) вказав тюркам шлях до їхньої міфічної батьківщини — країни Ергунекон, де вони розплодилися і звідки стали панувати над своїми сусідами[8][9]. Культ Асени, так само як культ вшанування вовків в цілому, був поширений серед усіх тюркських народів — давніх тюрків, уйгурів, хозарів, половців, огузів тощо; подібний вовчий культ і міфи мали протомонгольські й монгольські племена. У новітній Туреччині, на хвилі популярності турецького націоналізму та зацікавлення тюркською міфологією було створено новітній культ Асени: її зображення присутні в президентській резиденції в Анкарі. Ця вовчиця-пращурка також є символом турецької націоналістичної організації «Сірі Вовки».

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Book of Zhou, Vo. 50. (кит.)
  2. History of Northern Dynasties, Vo. 99. (кит.)
  3. Book of Sui, Vol. 84. (кит.)
  4. André Wink. Al-Hind: The Making of the Indo-Islamic World. Brill Academic Publishers, 2002. ISBN 0-391-04173-8. Page 65.
  5. Ziya Gökalp, transcription: Şahin Filiz, "Türk devletinin tekâmülü 12: Hakanlık Teşkilatı",Küçük Mecmua -II-, Bu da Çinlilere göre (Asena=Kurt) manasındadır
  6. Findley, Carter Vaughin. The Turks in World History. Oxford University Press, 2005. ISBN 0-19-517726-6. Page 38.
  7. Roxburgh, D. J. (ed.) Turks, A Journey of a Thousand Years. Royal Academy of Arts, London, 2005. Page 20.
  8. Cultural Life – Literature Turkey Interactive CD-ROM. Retrieved on 2007-08-11.
  9. T.C. Kultur Bakanligi. Nevruz Celebrations in Turkey and Central Asia. Архівовано 4 квітень 2007 у Wayback Machine. Ministry of Culture, Republic of Turkey. Retrieved on 2007-08-11,

ДжерелаРедагувати

  • Denis Sinor: The legendary Origin of the Türks. In: Egle Victoria Zygas, Peter Voorheis: Folklorica: Festschrift for Felix J. Oinas. Indiana 1982, ISBN 0-933070-09-8, S. 223–257.