Яків Підвисоцький

Яків Підвисоцький (Яків Висоцький) гербу Остоя (пол. Jakub Wysocki Farat (Fehrad, Ferrati, Ferrato); 1515—1577) — руський шляхтич, королівський дворянин, перекладач (з турецької), ротмістр.

Яків Підвисоцький
Псевдо	Яків Висоцький, Фарад
Народився	1515(1515) Підвисоке
Помер	1577(1577)
Підданство	Королівство Польське
Національність	русин
Місце проживання	Підвисоке (Тернопільський район)
Діяльність	перекладач
Військове звання	ротмістр
Рід	Підвисоцькі
Батько	Мартин Підвисоцький (Висоцький)
Герб герб Остоя

Життєпис

Походив із дрібної шляхти Львівської землі. Ймовірно, був сином Мартина, який разом з двоюрідним «стриєчним» братом Федьком повернувся з турецької неволі до 19 жовтня 1524 р., коли їм підтвердили грамоту на надання в державу поселення Підвисоцьке у Львівському повіті. Не відомо, чи перебував Яків разом з батьком та стрийком у турецькій неволі, де вивчив турецьку мову. У травні 1539 р. записаний до корогви ротмістра Станіслава Персніцького, брав участь у битвах проти татар, можливо, саме тоді він потрапив в полон.

В 1547 р. перебував при дворі короля Сигізмунда Старого. Разом з іншими шляхтичами посланий на Брацлавщину для оборони кордонів від татар. Був одночасно перекладачем при посольствах до Туреччини, що означало, що він володів тільки розмовною мовою, без знання арабської письмової. У грудні 1549 р. супроводжував Яна Тарновського. В 1550 р. брав участь у комісії, яка мала залагодити справу щодо відшкодувань за наїзди Бернарда Претвича на турецькі поселення над Чорним морем. Разом з турецьким чаушем їздив до Білгороду, де проводив попередні переговори з нікопольським саджакбеєм Ахмедом, який представляв турецьку сторону.

У турецьких документах фігурує з придатком до імені — Фарад. Таке саме ім'я мав у той час воєвода силістрійський, тягинський, білогородський, силістрійського саджакбея Осман-Шаха, який в 1542 р. був послом до Туреччини. Невідомо, чи був Підвисоцький тим самим воєводою (видається малоймовірним).

В 1515 р. турки зруйнували брацлавський замок, 1552 р. Підвисоцький разом з гусарською корогвою обороняв Брацлав під час відбудови замку. 1563 р. був зарахований до коругви львівського стольника Прокопа Сенявського — молодшого брата великого коронного гетьмана Миколая Сенявського. 1564 р. вибув з корогви до Литви.

Маєтності

Підвисоке (Тернопільський район)

В 1548 p. був дідичем поселення Підвисоцьке. В 1578 p. дідичами Підвисоцького були Іван син Михайла та Іван син Васьки Підвисоцьких. Брат Підвисоцького Олексій був товаришем поточної кавалерії (у складі оборони поточної), його син Войцех був у 1580 р. перекладачем з угорської мови, при гайдуцькій роті надвірного гетьмана — Яна Зборовського.

Література

• Polski Słownik Biograficzny. — T. XXVII. — S. 194. (пол.)