Якоб Вайзеборн

штурмбанфюрер СС (майор), перший комендант концтабору Флоссенбюрг

Якоб Вайзеборн (нім. Jakob Weiseborn; нар. 22 березня 1892, Франкфурт — пом. 20 січня 1939, Флоссенбюрг) — німецький штурмбанфюрер СС (майор) і перший комендант концтабору Флоссенбюрг.

Якоб Вайзеборн
нім. Jakob Weiseborn
Народився22 березня 1892(1892-03-22)[1]
Франкфурт-на-Майні, Вісбаден[d], Гессен-Нассау, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер20 січня 1939(1939-01-20) (46 років)
Флоссенбюрг, Нойштадт-ан-дер-Вальднааб, Верхній Пфальц, Баварія, Третій Райх
·інтоксикація[d]
Країна Німецький Райх
Діяльністьнаглядач концентраційного табору
ЧленствоСС[1]
Посадакомендант нацистського концентраційного табораd
ПартіяНаціонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[1]
Нагороди
Залізний хрест 2-го класу

Біографія

ред.

Якоб Вайзеборн прослужив на флоті 18 років[2]. Вступив до НСДАП (№ 753 119) і СС (№ 17 063). Після Махтерґрайфунґу з січня 1935 року він спочатку працював в охоронному підрозділі в концтаборі Дахау, а з кінця 1935 року, ппісля дисциплінарного переведення, — у концтаборі Естервеген[3]. У квітні 1936 року Вайзеборн замінив Карла д'Анджело[de] на посаді шуцхафтлагерфюрера в Дахау[4]. З кінця 1936 року до липня 1937 року служив шуцхафтлагерфюрером у концтаборі Заксенхаузен, а потім другим шуцхафтлагерфюрером у концтаборі Бухенвальд[3]. Вцілілий в'язень Бухенвальду згадує, що він «часто бив в'язнів по обличчю або бив їх черевиком у живіт»[5]. У бараках для в'язнів у Бухенвальді було написано наступне речення: «У своєму гніві Бог створив гауптштурмфюрера Вайзборна»[6].

Вайзеборн, хронічний алкоголік, став першим комендантом концтабору Флоссенбюрг у травні 1938 року і залишався ним до січня 1939 року. 20 січня 1939 року у Флоссенбурзі Вайзеборн покінчив життя самогубством, випивши отруту у своїй кімнаті, можливо, через розслідування його розкрадань у Бухенвальді[7].

Бібліографія

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в Dienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP, Stand vom 1. Dezember 1936 — 1936.
  2. Segev, Soldiers of Evil, p. 90
  3. а б Holm Kirsten, Wulf Kirsten: Stimmen aus Buchenwald. Ein Lesebuch., Göttingen 2002, p. 17
  4. Stanislav Zámečník: Das war Dachau., Fischer Taschenbuch Verlag, Frankfurt am Main 2007, p. 85
  5. Buchenwald Concentration Camp, 1937-1945: A Guide to the Permanent Historical Exhibition. Wallstein Verlag. 2004. с. 49—50. ISBN 3892446954.
  6. Cited from: Eugen Kogon: Der SS-Staat. München 1974, p. 57
  7. Ernst Klee: Das Personenlexikon zum Dritten Reich, Frankfurt am Main 2007, p. 664.