Єнс Якоб Берцеліус
Єнс Якоб Берцеліус (швед. Jöns Jakob Berzelius, нар. 20 серпня 1779, Лінчепінг, Швеція — пом.7 серпня 1848, Стокгольм, Швеція) — шведський хімік, якого вважають одним із батьків хімії нарівні з Дальтоном, Бойлем і Антуаном Лавуазьє.
Внесок в науку
ред.Відкрив церій, селен, торій, уперше отримав у вільному стані кремній, титан, тантал, цирконій, визначив атомну вагу 46 відомих на той час хімічних елементів і ввів для них літерні позначення.
Уточнив і розвинув уявлення про атом та електричну спорідненість, запропонувавши першу концепцію хімічної взаємодії — електрохімічну теорію. Берцеліус вважав, що, оскільки солі в розчині під дією електричного струму розкладаються на негативні й позитивні компоненти, всі сполуки повинні складатися з позитивних і негативних частин-радикалів (дуалістична теорія Берцеліуса). Оксиген найбільш електронегативний елемент, і ті елементи, які утворять з ним сполуки з властивостями основ, електропозитивні, а ті, які утворять речовини з кислотними властивостями, електронегативні. Згідно з цим Берцеліус отримав шкалу елементів, першим елементом якої був кисень, потім ішли сірка, азот, фосфор і т. д. з переходом через водень до натрію, калію й інших металів. До 1840-их років, однак, стало ясно, що електрохімічна теорія не може пояснити існування простих двоатомних молекул або реакцію заміщення водню хлором.
Єнс Якоб Берцеліус ввів терміни «органічна хімія», «алотропія», «ізомерія».
Нагороди та відзнаки
ред.У 1807 році Берцеліус здобув звання професора хімії та фармакології в Каролінському інституті. 10 листопада 1829 року Берцеліус став почесним членом Шведської Королівської академії словесності.[8] Нагороджений медаллю Коплі в 1836 році.
Примітки
ред.- ↑ Jöns Jacob Berzelius
- ↑ Jacob Berzelius
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Берлин, Нильс-Иоган // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1891. — Т. IIIa. — С. 550.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ www.accademiadellescienze.it
- ↑ Matrikel över ledamöter av Kungl. Vitterhetsakademien och Kungl. Vitterhets Historie och Antikvitets akademien, Bengt Hildebrand (1753-1953), Margit Engström och Åke Lilliestam (1954-1990), Stockholm 1992 ISBN 91-7402-227-X s. 31
Посилання
ред.- Берцеліус // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- List of works by Berzelius [Архівовано 1 січня 2019 у Wayback Machine.] (301 items as of access date 2011-12-29)
- Online works [Архівовано 17 жовтня 2007 у Wayback Machine.] at Project Runeberg
- Online correspondence between Berzelius and Sir Humphry Davy [Архівовано 30 вересня 2018 у Wayback Machine.] on Wikisource (англ.) (фр.)
- Online works [Архівовано 7 червня 2015 у Wayback Machine.] on Gallica (фр.) (швед.) (27 items as of access date 2011-12-29)
- Nordisk familjebok (1905), band 3, s. 90–96 [Архівовано 5 травня 2019 у Wayback Machine.] (швед.)
- Digital edition of "Lehrbuch der Chemie" 1823/1824 [Архівовано 11 вересня 2019 у Wayback Machine.] by the University and State Library Düsseldorf
- Digital edition of "Das saidschitzer Bitterwasser : chemisch untersucht" 1840 [Архівовано 11 вересня 2019 у Wayback Machine.] by the University and State Library Düsseldorf
- Digital edition of "Aus Jac. Berzelius' und Gustav Magnus' Briefwechsel in den Jahren 1828 - 1847" 1900 [Архівовано 11 вересня 2019 у Wayback Machine.] by the University and State Library Düsseldorf
Це незавершена стаття про хіміка. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |