Генріх Розе

німецький хімік

Генріх Розе (нім. Heinrich Rose; 6 серпня 1795, Берлін — 27 січня 1864, Берлін) — німецький мінералог і хімік-аналітик.

Генріх Розе
нім. Heinrich Rose
Народився 6 серпня 1795(1795-08-06)[1][2][…]
Берлін, Королівство Пруссія[4]
Помер 27 січня 1864(1864-01-27)[1][2][…] (68 років)
Берлін, Королівство Пруссія[4]
Країна  Королівство Пруссія
Діяльність хімік, мінералог, викладач університету, фармацевт
Alma mater Кільський університет[5]
Науковий керівник Єнс Якоб Берцеліус[6] і Єнс Якоб Берцеліус[5]
Знання мов німецька[1]
Заклад HU Berlin
Членство Лондонське королівське товариство, Прусська академія наук, Шведська королівська академія наук, Баварська академія наук, Петербурзька академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Російська академія наук, Леопольдина і Паризька медична академія
Родичі Edmund Rosed
Брати, сестри Gustav Rosed
Нагороди
Орден Pour le Mérite в галузі мистецтв і науки

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (5 травня 1842)

Член Американської академії мистецтв і наук[d]

Життєпис ред.

Народився Берліні 6 серпня 1795 року у сім'ї Валентина Розе. Через три роки там народився інший син, Густав, який також став мінералогом.

Рано почав займатися природничими науками, спочатку під керівництвом свого батька, а згодом у Берлінському університеті. У 1819—1821 роках займався у Стокгольмі у Берцеліуса. У 1822 році став доцентом викладати хімію в Берлінському університеті. Після здобуття в Кільському університеті наукового ступеня доктора, з 1835 — ординарний професор Берлінського університету.

Розе відомий як засновник нової аналітичної хімії, а також багатьма роботами, опублікованими в «Анналах» Поггендорфа; вивчав вплив маси діючих речовин на перебіг хімічного перетворення. Йому належить відкриття в 1844 елемент ніобій: йому вдалося довести, що ніобієва і танталова кислоти — різні речовини; тантал був відомий, і він дав новому, схожому елементу ім'я ніобій, на честь Ніоби, дочки Тантала.

У грудні 1848 року, коли було засновано Німецьке геологічне товариство, Р. Розе був одним із 49 учасників установчих зборів.

Майже на всі європейські мови перекладено його твір «Ausführliches Lehrbuch der analytischen Chemie» (Брауншвейг, 1851).

В 1832 став членом Прусської академії наук. У 1835 був призначений іноземним членом Баварської академії наук. У 1843 він став членом-кореспондентом Французької академії наук, в 1849 був обраний в Американську академію мистецтв і наук. З 1856 — член-кореспондент Геттінгенської академії наук, з 1860 — членом Німецької академії наук Леопольдіна. Був кавалером ордену Pour le Mérite (цивільний клас)

Примітки ред.

  1. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118602640 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. а б в SNAC — 2010.
  4. а б Розе Генрих // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. а б Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  6. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.

Література ред.

  • Richard Anschütz: Rose, Heinrich. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 29, Duncker & Humblot, Leipzig 1889, S. 177—181.
  • Hans-Werner Schütt: Rose, Heinrich. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 22, Duncker & Humblot, Berlin 2005, ISBN 3-428-11203-2, S. 44