Якимчук Олександр Савович

радянський і український режисер-документаліст
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Якимчу́к Олекса́ндр Са́вович — радянський і український режисер-документаліст. Член Національної спілки кінематографістів України.

Якимчук Олександр Савович
Дата народження26 серпня 1937(1937-08-26) (87 років)
Місце народженняПечиводи, Славутський район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Громадянство СРСР
 Україна
Alma materКиївський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Професіярежисер-документаліст
ЧленствоНаціональна спілка кінематографістів України

Біографія

ред.

Народився 26 серпня 1937(19370826) р. в селі Печиводи (нині Хмельницької області) в родині службовця.

Закінчив режисерський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1968).

З 1968 р. — режисер студії «Укркінохроніка».

Лауреат першого кінофестивалю «Молодість» [джерело?].

Фільмографія

ред.

Створив фільми:

  • «Генуезьке капричіо» (1971)
  • «Співає Ніна Матвієнко» (1971)
  • «Іван Кулик» (1972)
  • «Ремонт виробів точної механіки» (1972)
  • «Кольорові думи» (1973)
  • «Дороги братерства» (1973)
  • «Обличчям до зорі» (1975)
  • «Микола Бажан» (1976)
  • «Україна сьогодні» (1976)
  • «Струни золоті» (1977)
  • «Будівник» (1977, авт. сцен.)
  • «І знову на Південному Бузі» (1979)
  • «Радянське Закарпаття» (1980)
  • «Гончар» (1981) та ін.

Література

ред.
  • Спілка кінематографістів України. К., 1985. — СІ76—177.