Яґужинський Павло Іванович (1683(1683) — 6 (17) квітня 1736, Санкт-Петербург) — російський державний діяч, литвин за походженням, обер-шталмейстер (1726), генерал-аншеф (1727), перший російський генерал-прокурор (1722-26, 1730-35).

Яґужинський Павло Іванович
Павел Иванович Ягужинский (Ягушинский).jpg
Народився 1683
Kublichid, Полоцьке воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита
Помер 17 квітня 1736(1736-04-17)
Санкт-Петербург, Російська імперія[1]
Поховання Благовіщенська церква Олександро-Невської лавриd
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність дипломат, політик
Військове звання Генерал-аншеф
Рід Q4536234?
У шлюбі з Anna Gavrilovna Golovkinad
Діти Q15060805?
Нагороди
орден Андрія Первозванного Орден Святого Олександра Невського
POL COA Korwin Jagodziński.svg

Під час Північної війни Ягужинський регулярно виконував дипломатичні доручення Петра I, в 1713 їздив з ним за кордон. У 1711 році брав участь в Прутському поході. У тому ж році супроводжував Петра в Карлсбад і Торгау на весілля царевича Олексія. У червні 1711 року одержав чин полковника, 3 серпня 1711 року — генерал-ад'ютанта.

Як генерал-прокурора Ягужинський служив противагою могутньому князю Меншикову і дещо обмежував його апетити. Після створення Верховної таємної ради та встановлення меншиковського всевладдя Ягужинський покинув пост генерал-прокурора і був відправлений 3 серпня 1726 повноважним міністром при польському сеймі в Гродно, де розбиралось питання про Курляндське престолонаслідування. З 24 жовтня 1727 року — генерал-аншеф, хоча в армії вже давно не служив.

ПриміткиРедагувати

  1. Ягужинский Павел Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати