Юсуф ас-Сібаї
Юсу́ф ас-Сіба́ї (араб. يوسف السباعي, англ. Yusuf as-Sibai; *10 червня 1917, Каїр — 18 квітня 1978, Нікосія) — єгипетський письменник, представник нової сучасної єгипетської літератури, громадський діяч лівої спрямованості.
| Юсуф ас-Сібаї | ||||
|---|---|---|---|---|
| араб. يوسف السباعي | ||||
| Псевдонім | Yusuf Sibai | |||
| Народився |
10 червня 1917[1][2][3] Каїр, Єгипет | |||
| Помер |
18 лютого 1978[1][2][3] (60 років) Нікосія, Кіпр | |||
| Країна |
.svg){kind=small} Єгипет | |||
| Діяльність | письменник, політик, журналіст, прозаїк-романіст, сценарист | |||
| Magnum opus | Virtue for Sale (1950 film)d, Back Again[d] і The Comic Society for Killing Wivesd | |||
| Батько | Muḥammad ibn Muḥammad al-Sibāʿīd | |||
| Родичі | Q12222439? | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
Біографія ред.
Юсуф ас-Сібаї народився 10 червня 1917 в Каїрі. Здобув вищу військову освіту (що в тому числі допомагало майбутньому літераторові в його творах з воєнної тематики).
Друкуватися Юсуф ас-Сібаї почав від 1947 року (збірка оповідань «Примари» та роман «Намісник Азраїля»).
Від 1958 року — ас-Сібаї перебував на посадах Генерального секретаря Організації солідарності народів Азії та Африки й Генерального секретаря Постійного бюра Асоціації письменників країн Азії та Африки.
Юсуф ас-Сібаї очолював Спілку письменників Єгипту, працював Міністром культури країни (від 1973 року), був головним релактором відомого суспільно-політичного часопису «Лотос», на схилі років — редактором впливової єгипетського газети «Аль-Ахрам».
18 квітня 1978 року Юсуфа ас-Сібаї було вбито двома палестинськими бойовиками в ході терористичного акту в готелі «Хілтон» у столиці Кіпру місті Нікосії[4].
Творчість і визнання ред.
Юсуф ас-Сібаї — автор близько 50 книжок на актуальні теми, в тому числі збірки критичних статей «Ляпаси та цілунки» (1959), романів «Ми не самітні» (1969), «Життя — це мить» (1973). П'єса ас-Сібаї «Сильніше за час» (1966) присвячена будівництву Асуанської греблі.
Манері викладення ас-Сібаї притаманні соціальна спрямованість, своєрідний ліризм, увага до деталей.
Деякі з романів ас-Сібаї було екранізовано.
Юсуф ас-Сібаї — відомий у світі єгипетський письменник, його нагороджували Медаллю Миру ім. Жоліо (1960), премією «Лотос» (1974), іншими преміями та відзнаками.
Твори ас-Сібаї доволі часто перекладали російською в СРСР:
- Водонос умер, Ташкент, 1968;
- Остров спасения // «Иностранная литература» № 10 за 1970 рік;
- Земля лицемерия // «Иностранная литература» № 6 за 1973 рік;
- Мы не сеем колючек, М., 1973
Тетяна та Ігор Лебединські переклали роман ас-Сібаї «Життя — це мить» українською — його було надруковано 1976 року в часпописі «Всесвіт» (№ 4, стор. 8-121).
Виноски ред.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119318105 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б AlKindi
- ↑ Юсуф ас-Сібаї // John E. Jessup An encyclopedic dictionary of conflict and conflict resolution, 1945—1996, 1998 (англ.)
Джерела і посилання ред.
- «Всесвіт» № 4 за 1976 рік, стор. 8
- Словесний А. Н. Юсуф ас-Сібаї у Велика радянська енциклопедія (рос.)
- Соловьев В., Фильштинский И., Юсупов Д., Арабская литература, М., 1964 (рос.)
- аль-Фікр ва ль-фанн фі адаб Юсуф ас-Сибаї. (Зб. статей під ред. Галі Шукрі), Каїр, 1972 (араб.)
|
Це незавершена стаття про особу Єгипту. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |