Юсу́ф ас-Сіба́ї (араб. يوسف السباعي‎, англ. Yusuf as-Sibai; *10 червня 1917, Каїр — 18 квітня 1978, Нікосія) — єгипетський письменник, представник нової сучасної єгипетської літератури, громадський діяч лівої спрямованості.

Юсуф ас-Сібаї
араб. يوسف السباعي
Псевдо Yusuf Sibai
Народився 10 червня 1917(1917-06-10)[1][2][3]
Каїр, Єгипет
Помер 18 лютого 1978(1978-02-18)[1][2][3] (60 років)
Нікосія, Кіпр
Країна Flag of Egypt (1972–1984).svg Єгипет
Діяльність письменник, політик, журналіст
Мова творів арабська
Родичі Q12222439?

БіографіяРедагувати

Юсуф ас-Сібаї народився 10 червня 1917 в Каїрі. Здобув вищу військову освіту (що в тому числі допомогало майбутньому літераторові в його творах з воєнної тематики).

Друкуватися Юсуф ас-Сібаї почав від 1947 року (збірка оповідань «Примари» та роман «Намісник Азраїля»).

Від 1958 року — ас-Сібаї перебував на посадах Генерального секретаря Організації солідарностя народів Азії та Африки й Генерального секретаря Постійного бюра Асоціації письменників країн Азії та Африки.

Юсуф ас-Сібаї очолював Спілку письменників Єгипту, працював Міністром культури країни (від 1973 року), був головним релактором відомого суспільно-політичного часопису «Лотос», на схилі років — редактором впливової єгипетського газети «Аль-Ахрам».

18 квітня 1978 року Юсуфа ас-Сібаї було вбито двома палестинськими бойовиками в ході терористичного акту в готелі «Хілтон» у столиці Кіпру місті Нікосії[4].

Творчість і визнанняРедагувати

Юсуф ас-Сібаї — автор близько 50 книжок на актуальні теми, в тому числі збірки критичних статей «Ляпаси та цілунки» (1959), романів «Ми не самітні» (1969), «Життя — це мить» (1973). П'єса ас-Сібаї «Сильніше за час» (1966) присвячена будівництву Асуанської греблі.

Манері викладення ас-Сібаї притаманні соціальна спрямованість, своєрідний ліризм, увага до деталей.

Деякі з романів ас-Сібаї було екранізовано.

Юсуф ас-Сібаї — відомий у світі єгипетський письменник, його нагороджували Медаллю Миру ім. Жоліо (1960), премією «Лотос» (1974), іншими перміями та відзнаками.

Твори ас-Сібаї доволі часто перекладали російською в СРСР:

  • Водонос умер, Ташкент, 1968;
  • Остров спасения // «Иностранная литература» № 10 за 1970 рік;
  • Земля лицемерия // «Иностранная литература» № 6 за 1973 рік;
  • Мы не сеем колючек, М., 1973

Тетяна та Ігор Лебединські переклали роман ас-Сібаї «Життя — це мить» українською — його було надруковано 1976 року в часпописі «Всесвіт» (№ 4, стор. 8-121).

ВиноскиРедагувати

  1. а б Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119318105 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б AlKindi
  4. Юсуф ас-Сібаї // John E. Jessup An encyclopedic dictionary of conflict and conflict resolution, 1945—1996, 1998 (англ.)

Джерела і посиланняРедагувати