Олексій Євгенович Юрін
Народився 14 квітня 1982(1982-04-14) (42 роки)
місто Черкаси
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність поет
Alma mater Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
Заклад Черкаський гуманітарно-правовий ліцей
Мова творів українська, англійська
Роки активності з 2008 року
Жанр філософська лірика, соцреалізм, інтимна лірика, іронічна поезія, драматургія
Magnum opus збірки «На себе», «Парампара», «Чи всі жінки однакові?», «Агія», "Де живуть музи?", "Амброзія".
Автограф
Премії 2008 — лауреат Всеукраїнського конкурсу поезії «Слава Нації»;
2010 — переможець Черкаського обласного конкурсу поезії; 2015 — переможець обласного конкурсу "Мистецтво у віршах";
2014, 2015 — лауреат Міжнародної слов'янської поетичної премії.
Сайт: yurin.org.ua

Ю́рін Олексій Євгенович (*14 квітня 1982, місто Черкаси) — український поет, драматург, перекладач, педагог, теле і радіоведучий з кримсько-татарським корінням.

Життя ред.

Народився 14 квітня 1982 року у місті Черкаси. Навчався у фізико-математичному ліцеї при черкаській школі № 17, потім — у Черкаському національному університеті імені Б. Хмельницького на факультеті романо-германської філології. З 2004 року працював учителем іноземних мов та літератури, з 2005 по 2008 роки — заступник директора Черкаського гуманітарно-правового ліцею. 2008 року працював у Корпусі миру при посольстві США в Україні. З лютого 2009 року знову на педагогічній роботі, вже як учитель Черкаської ЗОШ № 15. З кінця 2013 року проживав у Болгарії, потім — у Туреччині, але потім все ж таки повернувся на батьківщину. Працював ведучим програми «Дійові особи» на обласному телеканалі «ВІККА» з 2015 по 2017 р.р. В тому ж таки 2017, відчувши поклик, пішов працювати вчителем англійської мови в Черкаській спеціалізованій школі №20, де працює й зараз. Ведучий радіопрограм "Арт-студія" та "Досхочу" на UA: Черкаси.

Творчість ред.

Перші поетичні спроби були зроблені у віці 7 років. У шкільні роки на уроках літератури писав твори у віршованій формі. Під час навчання в університеті створив кілька п'єс, які були поставлені на університетській сцені. У виставах сам виконував головні ролі.

На початку 2008 року серйозно захопився поезією і вже за півроку став співавтором збірки віршів «На себе». У листопаді 2008 року став лауреатом всеукраїнського конкурсу «Слава Нації», 2010 року  — переможцем черкаського обласного конкурсу "Поетичний слем", 2014 та 2015 років  — дипломантом Міжнародної слов'янської поетичної премії, у 2015 - переможцем обласного конкурсу "Мистецтво у віршах" у номінації "Читання авторської поезії". Пише українською та англійською мовами, перекладає з французької, англійської та німецької мов. Твори Олексія Юріна перекладені болгарською та англійською. У листопаді 2011 року побачила світ збірка віршів «Парампара».

Брав участь у багатьох національних мистецьких фестивалях: «Країна мрій», Book Forum Lviv, «Трипільське коло», Фестиваль нескореної нації «Холодний Яр», "Литаври", "Віршень". Бере активну участь у культурному житті Черкас. У вересні 2012 року організував у Черкасах "Мистецький марафон", в межах якого кожного щотижня відбувалися зустрічі з митцями, потім  — мистецький клуб АРТКОМ.

У квітні 2013 року вийшла третя книга поезій автора «Чи всі жінки однакові?», у березні 2015 року — збірка «Агія», на основі якої була створена одноіменна музично-поетична вистава за участю акторів черкаського театру. У 2017 вийшла збірка "Де живуть музи?" у співавторстві з поетесою з Івано-Франківська Ліною Петляк. Презентація відбулася у Черкаському палаці одружень.

Вірші Юріна звучали у виставах Черкаського музично-драматичного театру. Виконував роль Івана Котляревського у виставі «Тиша і грім Василя Симоненка». Разом з акторами театру поставив музично-поетичну виставу «Фреш з маракуї» на власну поезію. У 2016 р. створив моновиставу "Усе живе має право на життя" на основі власної біографії та поезії. У цьому ж році написав для Черкаського театру лібрето до мюзіклу "Танго Марії" за мотивами твору Астора П'яццоли та Орасіо Феррера. Прем'єра вистави відбулася 23 червня у Черкаський обласній філармонії. Переклав лібрето до опери "Кармен" українською мовою. Прем'єра за участю артистів Національної опери та обласного черкаського симфонічного оркестру відбулася також у Черкаській обласній філармонії. Співпрацював з Черкаським театром ляльок. Виконував головну роль у виставі театру "Салю, жалюзі або привіт, ревнощі" за поезію О. Юріна.

Містерія "Tangus dei" ("Божественне Танго"), лібрето до якої написав О.Юрін, була поставлена на сцені Національної філармонії.

2019 р. вийшла поетична збірка "Амброзія".

Бестселер під назвою «Життя» ред.

 
Юрін читає вірша на презентації збірки «Парампара» у Музеї «Кобзаря»
 
Юрін читає вірша на презентації збірки «Парампара» у бібліотеці ім.В.Симоненка
 
Юрін на (не)Конференції EdCampCherkasy (30.03.2016)

Перегортаючи сторінки долі,
не забувайте лишати закладки,
Тільки перечитавши книгу власного життя,
можна прожити його спочатку.
Навіть коли кожна фраза є напам'ять вивченою
і до болю знайомою,
Дуже часто сторінка має примху
закінчуватися трьома крапками або комою.
Трапляються розділи — хоч жар-птицями ілюструй,
а є такі — хоч на розтерзання вóронам,
Та без вирваних з болем аркушів
наша повість буде спотвореною.
Чим би вона не наповнювалась:
сумними подіями чи веселими,
Ще не раз перегорнуться сторінки
найбільш захоплюючого бестселера.

Цікаві факти ред.

  • 2006 року україномовний варіант пісні на слова Юріна «Човник» у виконанні юної черкаської співачки Марії Яременко став фіналістом українського відбору дитячого євробачення.
  • Валерій Заїка виконує пісні на україномовні та англомовні вірші Юріна.
  • Пісні на вірші поета виконують рок-групи «Печворк», «Ефект метелика», L.A. та "Наомі"
  • Пісні на вірші Олексія Юріна виконують київські музиканти Ігор Двигало та Євген Гуцало.
  • Олексій Юрін — автор першого українського перекладу пісні "О sole mio". Виконав пісню відомий оперний співак Юрій Годо.
  • У листопаді 2015 року поета звинуватили у фальсифікації виборів міського голови Черкас через те, що він написав на бюлетені вірш та сфотографував його[1].

Примітки ред.

Посилання ред.