Юрченко Петро Аксентійович

Петро Аксентійович Юрченко (12 грудня 1918(19181212) — 9 вересня 1995) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1943), у роки німецько-радянської війни заступник командира ескадрильї 9-го гвардійського авіаційного полку 7-ї гвардійської авіаційної дивізії 3-го гвардійського авіаційного корпусу Авіації далекої дії (АДД).

Петро Аксентійович Юрченко
Народження 12 грудня 1918(1918-12-12)
с. Бараниківка
Смерть 9 вересня 1995(1995-09-09) (76 років)
Полтава, Україна
Поховання Полтава
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ Авіація далекої дії
Освіта Військово-повітряна академія імені Ю. О. Гагаріна
Роки служби 19371969
Партія КПРС
Звання  Генерал-майор авіації
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу (№ 1740)
Орден Леніна Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Олександра Невського Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки
CMNS: Юрченко Петро Аксентійович у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився 12 грудня 1918 року в селі Бараниківка (нині Біловодського району Луганської області) у селянській родині. Українець. Закінчив 7 класів і школу ФЗУ в Луганську. Працював на паровозобудівному заводі, навчався в аероклубі.

У Червоній Армії з 1937 року. У 1939 році закінчив Ворошиловградську військово-авіаційну школу пілотів.

У боях німецько-радянської війни з червня 1941 року. Був на посаді заступника командира ескадрильї 9-го гвардійського авіаційного полку (7-а гвардійська авіаційна дивізія, 3-й гвардійський авіаційний корпус Авіації далекої дії). Гвардії капітан Петро Юрченко до серпня 1943 здійснив 290 успішних бойових вильотів, з них 239 — нічних, на бомбардування військових об'єктів в глибокому тилу противника, завдавши ворогові значних втрат у живій силі і бойовій техніці.

Звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1740) гвардії капітану Юрченко П. А. присвоєно 18 вересня 1943 року.

Після війни П. А. Юрченко продовжував службу у ВПС. У 1955 році закінчив Військово-повітряну академію.

У 1960—1969 роках — командир 13-й гвардійської Дніпропетровсько-Будапештської ордена Суворова важкої бомбардувальної авіаційної дивізії (базувалась на Полтавській авіабазі, Українська РСР).

З 1969 року генерал-майор авіації П. А. Юрченко — у запасі. Жив у Полтаві. Працював на кафедрі цивільної оборони в Полтавському сільськогосподарському інституті. Помер 9 вересня 1995 року. Похований на Центральному кладовищі в Полтаві.

Вшанування пам'яті ред.

Ім'ям П. А. Юрченка названа одна з вулиць міста Полтави.

Література ред.

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь в 2 томах. Том 1: — Москва: Воениздат, 1987. — стор. 823

Посилання ред.