Юрченко Валерій Іванович
Валерій Іванович Юрченко (* 1943, Приморський край, Російська РФСР) — радянський і український артист театру і кіно. Заслужений артист Української РСР (1987); Народний артист України (2004)[1]
| Юрченко Валерій Іванович | |
|---|---|
| Народився |
10 жовтня 1943 Приморський край, РРФСР, СРСР |
| Помер | 19 лютого 2024 (80 років) |
| Країна |
 СРСР Україна |
| Діяльність | актор |
| Alma mater | Російський університет театрального мистецтва |
| Роки активності | з 1961 |
| Нагороди |
  |
| IMDb | ID 0951011 |
Біографія ред.
У двомісячному віці втратив батька, який загинув на фронті у своєму першому бою. Разом з сім'єю переїхав до Казахстану, на цілину. Жив в Торжку Калінінської області. Служив чотири роки на Тихоокеанському флоті матросом на острові Руський.
Працював в театрах Калініна (Твері), Астрахані, Дніпродзержинська (Кам'янське).
З 1974 року — актор Петрозаводського російського театру, з 1989 — Севастопольського російського драматичного театру імені Луначарського.
Зараз — один з провідних артистів Кримський російський драматичний театр імені Максима Горького.
Фільмографія ред.
- 1970 - Олеся - епізод
- 1978 - Цвітіння несіяного жита - начальник варти в колонії
- 1981 - Люди на болоті
- 1982 - Жіночі радості і печалі - комбат Задерей
- 1983 - Повернення з орбіти - космонавт Романов
- 1984 - Дій за обставинами! - майор Олександр Горєлов
- 1985 - Битва за Москву - Н. К. Попель
- 1985 - Розповідь барабанщика - Степан Голобородько
- 1986 - І ніхто на світі - Юрген Ріттель
- 1986 - Секретний фарватер - Назаров
- 1988 - Проводимо експеримент (фільм-спектакль) - Журавльов
- 1993 - Трагедія століття - Н. К. Попель
- 2000 - Два товариша - епізод
- 2001 - Охоронці пороку - лікар
- 2001 - 2004 - Чорний ворон - черговий міліціонер
- 2005 - Цілують завжди не тих