Юнус Бікбов
Юнус Юлбарисович Бікбов (башк. Юныс Юлбарыҫ улы Бикбов; нар. 1883, Абуляїсово, 2-й Усерганської волості Орського повіту Оренбурзької губернії (тепер Зіанчуринського району Башкортостану) — пом. 1942, Караганда, Казахська РСР, СРСР) — один з лідерів Башкирського національного руху, партійний і державний діяч, голова Башкирського уряду. Неодноразово репресований як «башкирський націоналіст».
| Юнус Бікбов | |
|---|---|
| башк. Юныс Юлбарыҫ улы Бикбов | |
| Народився |
1883 Абуляісово, Росія |
| Помер |
1942 Караганда, Казахська РСР, СРСР |
| Країна |
 Російська імперія.svg){kind=small} СРСР |
| Діяльність | політик |
| Alma mater | Казанський державний університет |
| Посада | Член Всеросійської ради[d] |
| Партія | соціалісти-революціонери |
Біографія ред.
Юнус Бікбов народився в 1883 році в селі Абуляїсове 2-й Усерганської волості Орського повіту Оренбурзької губернії (тепер Зіанчуринського району Башкортостану).
Початкову освіту здобув у медресе села Юніс, потім навчався в російськомовній школі. Після школи вступив до Оренбурзької гімназії, де став членом місцевого соціал-демократичного гуртка, а пізніше — членом партії есерів.
У 1909 році стає студентом юридичного факультету Казанського університету. Піднаглядний з 1909 року через партійну діяльність.
З 1917 року почав працювати мировим суддею у 2-ї Усерганської волості і влітку того ж року активно включився до Башкирського національного руху за автономію Башкурдистана.
У грудні 1917 року на установчому III Всебашкирському курултаї обраний головою Передпарламенту — Кесе-Курултай і членом Башкирського уряду[1]. Наприкінці 1917 року обраний делегатом до Установчих зборів від башкир-федералістів по Оренбурзькому виборчому округу (списку № 9)[2].
У 1918 році Юнус Бікбов обраний головою Башкирського уряду. У 1919 році після утворення Башревкому був включений до його складу на I Всебашкирському військовому з'їзді.
Після підписання угоди башкирського уряду з центральною радянською владою, його обирають народним комісаром юстиції Автономної Башкирської Радянської Республіки.
Після травневого Декрету 1920 року ВЦВК і РНК РРФСР про обмеження прав Автономної Башкирської Радянської Республіки і порушень статей угод, усі члени Башкирського уряду колективно подали у відставку. Повернувся до своєї колишньої роботи мировим суддею у 2-й Усерганській волості.
18 травня 1930 року за рішенням трійки ОГПУ Башкирської АРСР був засуджений до 5 років позбавлення волі і відправлений на будівництво Біломорсько-Балтійського каналу. Після повернення переїхав жити до Ташкента, де спочатку працював викладачем у школі, потім в університеті. У 1938 році за неправдивим звинуваченням був знову засуджений, але вже до 8 років позбавлення волі, був відправлений до Казахської РСР, де помер у 1942 році. Реабілітований у 1962 році.
Примітка ред.
- ↑ Энциклопедия Челябинска. Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 30 квітня 2021.
- ↑ Протасов Л. Г.. Люди Учредительного собрания: портрет в интерьере эпохи. М., РОСПЭН, 2008. Архів оригіналу за 8 квітня 2022. Процитовано 30 квітня 2021.
Посилання ред.
- Бикбаев Р. А., Исхаков С. М. Бикбов, Юнус Юлбарисович // Башкирская энциклопедия / гл. ред. М. А. Ильгамов. — Уфа: ГАУН «Башкирская энциклопедия», 2015—2020. — ISBN 978-5-88185-306-8.
- Юнус Юлбарсович Бикбов [Архівовано 21 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Исхаков С. М. Бикбов Юнус Юлбарисович. // Башкортостан: краткая энциклопедия. — Уфа : Башкирская энциклопедия, 1996. — С. 178. — ISBN 5-88185-001-7.