Юнус Юлбарисович Бікбов (башк. Юныс Юлбарыҫ улы Бикбов; нар. 1883, Абуляїсово, 2-й Усерганської волості Орського повіту Оренбурзької губернії (тепер Зіанчуринського району Башкортостану) — пом. 1942, Караганда, Казахська РСР, СРСР) — один з лідерів Башкирського національного руху, партійний і державний діяч, голова Башкирського уряду. Неодноразово репресований як «башкирський націоналіст».

Юнус Бікбов
башк. Юныс Юлбарыҫ улы Бикбов
Народився 1883
Абуляісово, Росія
Помер 1942
Караганда, Казахська РСР, СРСР
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність політик
Alma mater Казанський державний університет
Посада Член Всеросійської ради[d]
Партія соціалісти-революціонери

Біографія ред.

Юнус Бікбов народився в 1883 році в селі Абуляїсове 2-й Усерганської волості Орського повіту Оренбурзької губернії (тепер Зіанчуринського району Башкортостану).

Початкову освіту здобув у медресе села Юніс, потім навчався в російськомовній школі. Після школи вступив до Оренбурзької гімназії, де став членом місцевого соціал-демократичного гуртка, а пізніше — членом партії есерів.

У 1909 році стає студентом юридичного факультету Казанського університету. Піднаглядний з 1909 року через партійну діяльність.

З 1917 року почав працювати мировим суддею у 2-ї Усерганської волості і влітку того ж року активно включився до Башкирського національного руху за автономію Башкурдистана.

У грудні 1917 року на установчому III Всебашкирському курултаї обраний головою Передпарламенту — Кесе-Курултай і членом Башкирського уряду[1]. Наприкінці 1917 року обраний делегатом до Установчих зборів від башкир-федералістів по Оренбурзькому виборчому округу (списку № 9)[2].

У 1918 році Юнус Бікбов обраний головою Башкирського уряду. У 1919 році після утворення Башревкому був включений до його складу на I Всебашкирському військовому з'їзді.

Після підписання угоди башкирського уряду з центральною радянською владою, його обирають народним комісаром юстиції Автономної Башкирської Радянської Республіки.

Після травневого Декрету 1920 року ВЦВК і РНК РРФСР про обмеження прав Автономної Башкирської Радянської Республіки і порушень статей угод, усі члени Башкирського уряду колективно подали у відставку. Повернувся до своєї колишньої роботи мировим суддею у 2-й Усерганській волості.

18 травня 1930 року за рішенням трійки ОГПУ Башкирської АРСР був засуджений до 5 років позбавлення волі і відправлений на будівництво Біломорсько-Балтійського каналу. Після повернення переїхав жити до Ташкента, де спочатку працював викладачем у школі, потім в університеті. У 1938 році за неправдивим звинуваченням був знову засуджений, але вже до 8 років позбавлення волі, був відправлений до Казахської РСР, де помер у 1942 році. Реабілітований у 1962 році.

Примітка ред.

  1. Энциклопедия Челябинска. Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 30 квітня 2021.
  2. Протасов Л. Г.. Люди Учредительного собрания: портрет в интерьере эпохи. М., РОСПЭН, 2008. Архів оригіналу за 8 квітня 2022. Процитовано 30 квітня 2021.

Посилання ред.