Юнгерманія шилоподібна
Юнгерманія шилоподібна (Jungermannia subulata) — вид печіночників порядку юнгерманіальних (Jungermanniales)[1].
| Юнгерманія шилоподібна | |
|---|---|
_8027.JPG)
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Відділ: | Печіночники (Marchantiophyta) |
| Клас: | Jungermanniopsida |
| Порядок: | Юнгерманіальні (Jungermanniales) |
| Родина: | Юнгерманієві (Jungermanniaceae) |
| Рід: | Юнгерманія (Jungermannia) |
| Вид: | J. subulata
|
| Біноміальна назва | |
| Jungermannia subulata Hook., 1891
| |
Таксон вважається синонімом до Liochlaena subulata (A.Evans) Schljakov
Поширення ред.
Батьківщиною є Європа, Північна Африка, Азія[2].
Росте у вологих яружних лісах на вологих тінистих силікатних породах, також на мертвій деревині, рідше на перегнійному або суглинистому ґрунті.
Характеристика ред.
Jungermannia subulata тісно пов’язана з Jungermannia leiantha. Утворює нещільні килимки від світло- до трав'янисто-зеленого, іноді червонувато-коричневого кольору. Рослини та листя дуже схожі на згаданий вид. На відміну від Jungermannia leiantha, рослини зазвичай мають висхідні пагони лише з лускоподібними листками та несучими виводковими тілами. Статевий розподіл дводомний.
Примітки ред.
- ↑ Jungermannia subulata. The Catalogue of Life (англ.). Процитовано 12.02.2024.
- ↑ Jungermannia subulata. Global Biodiversity Information Facility (англ.). Процитовано 12.02.2024.
Джерела ред.
- Jan-Peter Frahm, Wolfgang Frey: Moosflora (= UTB. 1250). 4., neubearbeitete und erweiterte Auflage. Ulmer, Stuttgart 2004, ISBN 3-8252-1250-5.
- Heribert Köckinger: Die Horn- und Lebermoose Österreichs (Anthocerotophyta und Marchantiophyta), Catalogus Florae Austriae, II Teil, Heft 2, ISBN 978-3-7001-8153-8.