Відкрити головне меню

Юзеф Никорович (пол. Józef Nikorowicz; нар. 2 квітня 1827, Збоїща, тепер Львів — пом. 6 січня 1890, Хирів) — польський композитор та піаніст вірменського походження.

Юзеф Никорович
пол. Józef Nikorowicz
Основна інформація
Дата народження 2 квітня 1827(1827-04-02)
Місце народження Збоїща, Австро-Угорщина
Дата смерті 6 січня 1890(1890-01-06) (62 роки)
Місце смерті м. Хирів, Австро-Угорщина
Громадянство Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Національність вірменин
Професія композитор
піаніст
Освіта Львівська консерваторія
Інструменти піаніно

ЖиттєписРедагувати

Юзеф Никорович народився 2 квітня 1827 року в Збоїщах, тепер Шевченківський район Львова, у вірменській родині. Навчався музиці у приватного педагога, потім вступив до Львівської консерваторії у клас професора Рудольфа Шварца. Після закінчення консерваторії Никорович їде до Відня, де продовжує навчання та працює.

Останні роки життя Юзефа Никоровича пройшли у містечку Хирів, де він викладав спів у Колегія єзуїтів.

Помер Юзеф Никорович 6 січня 1890 року в Хирові.

Сім'яРедагувати

Був одружений з Аполонією Копистинською. Син — Ігнатій Никорович (нар. 10 березня 1866, Відень — пом. 1 липня 1951, Краків) — польський драматург та прозаїк[1].

ТворчісьРедагувати

Юзеф Никорович автор творів для фортепіано, мазурок, вальсів, пісень. Кілька з його пісень Мусорський використовував у своїх творах. На одну з мелодій Никорович польський поет Корнель Уєйський написав вірша. Хорал «З димом пожеж», мала широке поширення в Польщі. Згодом хорал «З димом пожеж» став неофіційним гімном січневого повстання, проханням до Бога про ласку та волю для потерпаючого народу.

Вшанування пам'ятіРедагувати

1893 року польське літературно-художнє товариство в Кракові, за заслуги у царині польської культури, випустило срібну пам'ятну медаль на честь Юзефа Никоровича та Корнеля Уєйського.

У Львові від 1895 року існувала вулиця Юзефа Никоровича[2], котра була перейменована у 1946 році на Професорську[3].

ЛітератураРедагувати

  • Józef Birkenmajer, Nad grobem Józefa Nikorowicza na cmentarzu chyrowskim, w: «Posłaniec św. Grzegorza» 1933, nr 1–2.
  • Kazimierz Chłędowski, Pamiętnik, t. 1, Krakw 1951.
  • Helena Modrzejewska, Wspomnienia i wrażenia, Kraków 1951.
  • Ignacy Nikorowicz, Chorał, w: «Tęcza» 1938, z. 5.
  • Wacław Panek, Polski śpiewnik narodowy, Poznań 1996.
  • Wacław Panek, Hymny polskie, Wołomin 2008.
  • Józef Władysław Reis, Mała encyklopedia muzyki, Warszawa 1960.
  • Zbigniew Sudolski, U źródeł «Skarg Jeremiego», w: «Przegląd Humanistyczny» 1962, nr 3.
  • Zbigniew Sudolski, Jeremi. Opowieść o Kornelu Ujejskim, Warszawa 1986. 10. Kornel Ujejski, Przemówienia 1863—1893, Przemyśl 1904.
  • Stanisław Wasylewski, Współtwórca «Chorału» Józef Nikorowicz, w: «Tęcza» 1927, z. 2

ПриміткиРедагувати

  1. Wielka Encyklopedia Powszechna PWN, t. 7, str. 797, Państwowe Wydawnictwo Naukowe, Warszawa 1966.(пол.)
  2. Лемко І., Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова. — Львів: Апріорі, 2009. — С. 99
  3. Мельник Б. В. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів: Світ, 2001. — С. 50, 99