Юзеф Никорович
Юзеф Никорович (пол. Józef Nikorowicz; нар. 2 квітня 1827, Збоїща, тепер Львів — пом. 6 січня 1890, Хирів) — польський композитор та піаніст вірменського походження.
| Юзеф Никорович | |
|---|---|
| пол. Józef Nikorowicz | |
.jpg) | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 2 квітня 1827 |
| Місце народження | Збоїща, Австро-Угорщина |
| Дата смерті | 6 січня 1890 (62 роки) |
| Місце смерті | м. Хирів, Австро-Угорщина |
| Поховання | Хирів |
| Громадянство | .svg){kind=small} Австро-Угорщина |
| Національність | вірменин |
| Професія | композитор піаніст |
| Освіта | Львівська консерваторія |
| Інструменти | піаніно |
| Членство | Краківське наукове товариствоd[1] |
| Діти | Ignacy Nikorowiczd |
 Файли у Вікісховищі | |
Життєпис
ред.Юзеф Никорович народився 2 квітня 1827 року в Збоїщах, тепер Шевченківський район Львова, у вірменській родині. Навчався музиці у приватного педагога, потім вступив до Львівської консерваторії у клас професора Рудольфа Шварца. Після закінчення консерваторії Никорович їде до Відня, де продовжує навчання та працює.
Останні роки життя Юзефа Никоровича пройшли у містечку Хирів, де він викладав спів у Колегія єзуїтів.
Сім'я
ред.Був одружений з Аполонією Копистинською. Син — Ігнатій Никорович (нар. 10 березня 1866, Відень — пом. 1 липня 1951, Краків) — польський драматург та прозаїк[2].
Творчісь
ред.Юзеф Никорович автор творів для фортепіано, мазурок, вальсів, пісень. Кілька з його пісень Мусорський використовував у своїх творах. На одну з мелодій Никорович польський поет Корнель Уєйський написав вірша. Хорал «З димом пожеж», мала широке поширення в Польщі. Згодом хорал «З димом пожеж» став неофіційним гімном січневого повстання, проханням до Бога про ласку та волю для потерпаючого народу.
Вшанування пам'яті
ред.1893 року польське літературно-художнє товариство в Кракові, за заслуги у царині польської культури, випустило срібну пам'ятну медаль на честь Юзефа Никоровича та Корнеля Уєйського.
У Львові від 1895 року існувала вулиця Юзефа Никоровича[3], котра була перейменована у 1946 році на Професорську[4].
Література
ред.- Józef Birkenmajer, Nad grobem Józefa Nikorowicza na cmentarzu chyrowskim, w: «Posłaniec św. Grzegorza» 1933, nr 1–2.
- Kazimierz Chłędowski, Pamiętnik, t. 1, Krakw 1951.
- Helena Modrzejewska, Wspomnienia i wrażenia, Kraków 1951.
- Ignacy Nikorowicz, Chorał, w: «Tęcza» 1938, z. 5.
- Wacław Panek, Polski śpiewnik narodowy, Poznań 1996.
- Wacław Panek, Hymny polskie, Wołomin 2008.
- Józef Władysław Reis, Mała encyklopedia muzyki, Warszawa 1960.
- Zbigniew Sudolski, U źródeł «Skarg Jeremiego», w: «Przegląd Humanistyczny» 1962, nr 3.
- Zbigniew Sudolski, Jeremi. Opowieść o Kornelu Ujejskim, Warszawa 1986. 10. Kornel Ujejski, Przemówienia 1863—1893, Przemyśl 1904.
- Stanisław Wasylewski, Współtwórca «Chorału» Józef Nikorowicz, w: «Tęcza» 1927, z. 2
Посилання
ред.- Нікорович Юзеф // Українська музична енциклопедія. Т. 4: [Н – О] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2016. — С. 263.
Примітки
ред.- ↑ http://tnk.krakow.pl/czlonkowie/nikorowicz-jozef/
- ↑ Wielka Encyklopedia Powszechna PWN, t. 7, str. 797, Państwowe Wydawnictwo Naukowe, Warszawa 1966.(пол.)
- ↑ Лемко І., Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова. — Львів: Апріорі, 2009. — С. 99
- ↑ Мельник Б. В. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів: Світ, 2001. — С. 50, 99