Югина вусата
| Югина вусата | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Yuhina flavicollis Hodgson, 1836 | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Юги́на вусата[2] (Yuhina flavicollis) — вид горобцеподібних птахів родини окулярникових (Zosteropidae). Мешкає в Гімалаях і Південно-Східній Азії.
Опис ред.
.jpg)
Довжина птаха становить 12-13,5 см. Голова сіра, верхня частина тіла оливково-сіра, горло біле, нижня частина тіла жовтувато-біла. На голові помітний темний чуб, під дзьобом чорні "вуса", навколо очей білі кільця. У представників номінативного підвиду задня частина шиї золотисто-жовта, у представників підвиду Y. f. albicollis жовтувато-біла.
Підвиди ред.
Виділяють п'ять підвидів:[3]
- Y. f. albicollis (Ticehurst & Whistler, 1924) — західні і центральні Гімалаї;
- Y. f. flavicollis Hodgson, 1836 — східні Гімалаї і південно-східний Тибет;
- Y. f. rouxi (Oustalet, 1896) — від Північно-Східної Індії до північного Індокитаю;
- Y. f. rogersi Deignan, 1937 — північний Таїланд;
- Y. f. constantiae Ripley, 1953 — центральний Лаос.
Бірманська югина раніше вважалася конспецифічною з вусатою югиною, однак була визнана окремим видом.
Поширення і екологія ред.
Вусаті югини мешкають в Індії, Непалі, Бутані, Китаї, М'янмі, Бангладеш, Таїланді, Лаосі і В'єтнамі[4]. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах[5]. Зустрічаються зграйками по 3-5 птахів, в Індії на висоті від 1435 до 1980 м над рівнем моря, в Китаї на висоті від 1500 до 3050 м над рівнем моря[6]. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів разом з югинами і фульветами[7]. Живляться комахами та іншими безхребетними, а також ягодами, насінням і нектаром. Сезон розмноження триває з квітня по червень. Гніздо чашоподібне, зроблене з моху, розміщується на гілці або між гілочками, на висоті до 2 м над землею. В кладці 2-4 яйця.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Yuhina flavicollis. Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 3 квітня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Sylviid babblers, parrotbills, white-eyes. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 03 квітня 2022.
- ↑ Mazumdar, Kripaljyoti; Samal, Prasanna K.; Gupta, Abhik (April 2014). Hunting of avifauna in proposed Tsangyang Gyatso Biosphere Reserve, Western Arunachal Pradesh (PDF). Zoos' Print Journal. XXIX (4): 5. Архів оригіналу (PDF) за 8 серпня 2014. Процитовано 3 серпня 2014.
- ↑ Chettri, Nakul; Deb, Debes Chandra; Sharma, Eklabya; Rodney, Jackson (August 2005). The Relationship Between Bird Communities and Habitat: A Study Along a Trekking Corridor in the Sikkim Himalaya (PDF). Mountain Research and Development. 25 (3): 239. doi:10.1659/0276-4741(2005)025[0235:trbbca]2.0.co;2. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 3 квітня 2022.
- ↑ Srinivasan, Umesh; Raza, Rashid Hasnain; Quader, Suhel (2012). Patterns of species participation across multiple mixed-species flock types in a tropical forest in northeastern India. Journal of Natural History. 46 (43–44): 2749—2762. doi:10.1080/00222933.2012.717644.
- ↑ VOGEL, C J; SWEET, P R; HUNG, LE MANH; HURLEY, M M (2003). Ornithological records from Ha Giang province, north-east Vietnam, during March-June 2000 (PDF). Forktail. 19: 21—30. Архів оригіналу (PDF) за 8 серпня 2014. Процитовано 3 серпня 2014.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |