Вікіпедія

Юган Тобіас Сергель

Юган Тобіас Сергель (28 серпня 1740(1740-08-28), Стокгольм — 26 лютого 1814(1814-02-26), парафія Клараd, Over-Governors officed)(швед. Johan Tobias Sergel) — шведський скульптор і художник, професор Академії Мистецтв, один з визнаних майстрів європейського класицизму.

Юган Тобіас Сергель
Народився28 серпня 1740(1740-08-28)[2][3][…]
Стокгольм, Швеція[5]
Помер26 лютого 1814(1814-02-26)[1][2][…] (73 роки)
парафія Клараd, Стокгольм[d], Over-Governors officed, Швеція[6]
ПохованняAdolf Fredrik Church cemeteryd[7][8][9]
Країна Швеція[10]
Діяльністьскульптор, художник, карикатурист
Alma materШведська королівська академія вільних мистецтв
ВчителіJean Eric Rehnd, Adrien Masreliezd і Pierre Hubert L'Archevêqued
Відомі учніAdolf Ulrik Wertmüllerd, Johan Niclas Byströmd і Johan Gustaf Sylvestd
Знання мовшведська[1]
ЧленствоШведська королівська академія вільних мистецтв, Королівська академія живопису і скульптури, Данська королівська академія витончених мистецтв, Прусська академія мистецтвd і Академія красних мистецтв Франції
Посадапридворний художник, професор і директор
БатькоChristoffer Sergelld
РодичіBirger Sergeld
Брати, сестриAnna Brita Sergeld і Maria Sofia Sergelld
ДітиGustaf Sergeld
Нагороди
Knight of the Order of Vasa Knight of the Order of the Polar Star

Біографія

ред.

Юган Тобіас Сергель народився у Стокгольмі у родині золотошвея Крістофера Сергеля. У 26 років він вирушив удосконалювати свою майстерність до Парижа, а потім до Риму. Вчителями Сергеля стали Ж.-Е.Рен і П.-Ю. Л'Аршевек. Протягом дванадцяти років (1767—1779) Сергель навчався і жив в Європі, перш за все в Італії. Уже в ранніх його роботах «Ахілл і кентавр Хірон» (бл. 1767), «Венера і Анхіс» (бл. 1769—1770) позначилося захоплення новим класичним стилем і намітився розрив з традиціями бароко і рококо. Першою великою самостійною роботою став в 1770 році «Фавн».

Крім створення робіт міфологічного й алегоричного змісту, Сергель займався і прославлянням шведських монархів. Ще в 1772 році він брав участь у роботі свого вчителя Л'Аршевека, який створював велику скульптурну композицію «Аксель Оксеншерна диктує музі Історії список діянь Густава Адольфа», прославляє історичні звершення короля Густава II Адольфа в період його правління (руці Сергеля належать фігури канцлера Оксеншерни і Кліо біля підніжжя пам'ятника). Також ще в Римі він створив першу модель статуї Густава III, пізніше відлиту в бронзі і в 1796 році куплену муніципалітетом Стокгольма (скульптура була встановлена тільки в 1808 році на Шеппсбрукайене). Коли Сергель в 1778 році покинув Рим, він вже був скульптором з європейською популярністю.

В 1779 році за викликом Густава III Сергель повернувся в Стокгольм. По дорозі він зробив «зупинку» в Парижі, де створив скульптуру «Отрідад» (1779) і був обраний членом Французької Академії живопису і скульптури. Після його повернення на батьківщину король призначив Сергеля придворним скульптором. На замовлення короля їм була створена скульптура «Амур і Психея», а також закінчений пам'ятник Густаву II Адольфу, розпочатий його вчителем Л'Аршевеком. Серед робіт стокгольмського періоду також пам'ятник Декарту, скульптурна група на могилі короля Густава Вази і сцена Воскресіння в стокгольмській церкві Адольфа Фредріка. 1780 року Сергель здобув звання професора Королівської академії мистецтв, а в 1782 році став кавалером Ордена Вази.

Окрім великих робіт, Сергель також займався і дрібними замовленнями, створивши значну кількість бюстів і портретних медальйонів. Хоча найбільшу популярність Сергель здобув як скульптор, дуже популярними були також і його шаржі та моментальні малюнки зі світського життя Стокгольма (в дусі англійських карикатуристів, таких як Томас Роулендсон). Іноді він складав з декількох таких малюнків послідовні історії, що дозволяє розглядати його творчість як предтечу пізніх коміксів.

Юган Тобіас Сергелт помер 26 лютого 1814 року в Стокгольмі. Нині у шведській столиці є вулиця його імені (Сергельгатан), на його честь також названа площа в центрі Стокгольма.

Джерела

ред.
  • Svenskt biografiskt handlexikon — Stockholm, 1906.
  • Nationalencyklopedin (електронне видання).
  • Nordisk familjebok. B. 25 — Stockholm, 1917.

Посилання

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б в Johan Tobias Sergel (Sergell) — 1917.
  3. ↑ а б в Johan Tobias Sergel
  4. ↑ Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  5. ↑ Tyska S:ta Gertruds kyrkoarkiv, Födelse- och dopböcker, huvudserie, SE/SSA/0017/C I/2 (1735-1811), bildid: C0056735_00050
  6. ↑ Klara kyrkoarkiv, Död- och begravningsböcker, SE/SSA/0010/F I a/6 (1811-1828), bildid: C0056143_00033
  7. ↑ Gravsten #3970 Tobias Sergell — Шведська асоціація дослідників генеалогії.
  8. ↑ Blankett för Gravstensinventering — Шведська асоціація дослідників генеалогії.
  9. ↑ Mannström O. Sveriges Kyrkor... Stockholms kyrkor ... Adolf Fredriks kyrka — 1924. — С. 31.
  10. ↑ artist list of the National Museum of Sweden — 2016.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Юган_Тобіас_Сергель&oldid=41351195